У прем'єр-міністра Італії Маттео Ренці були і власні мотиви, які спонукали його відвідати з візитом Київ і Москви. Адже це перший візит італійського прем'єра в Україну за 17 років.
Як пише в статті для DT.UA Віталій Кулик, перша причина - рівень внутрішньої підтримки. "На сьогоднішній день у Ренці у внутрішній політиці не те, щоб проблеми, однак його особистий рейтинг знизився в останні місяці і потребує відновлення. Крім того, на носі місцеві вибори, які цілком можуть бути своєрідним тестом перед неминучими національними. Справи у внутрішній політиці і реформи йдуть не так гладко, як хотілося б. Значить, треба робити наголос на щось інше. Тим більше що останні соцопитування у Франції зафіксували зростання рейтингів Франсуа Олланда після його спільних з Ангелою Меркель вояжів до Києва, Москви та Мінська", - йдеться в статті.
Друга причина - амбіції на зовнішньополітичній арені. Маттео Ренці відчув, що його партнери по ЄС відсувають як персонально його, так і Італію в цілому від участі у вирішенні не тільки глобальних, а й регіональних питань, у т. ч. тих, які традиційно вважаються сферою безпосереднього інтересу Риму. Зокрема, мова йде про Середземномор'я.
"Спочатку в ЗМІ з'явилася інформація про візит Ренці в Москву. Основна задекларована мета - Лівія. Але летіти в Москву, не піднявши питання українсько-російської кризи, було б нелогічно. Піднімати цю тему тільки з Кремлем, не поговоривши з Києвом, - значить зміцнити існуючі стереотипи про те, хто в ЄС є одним з кращих друзів Путіна. Приблизно так і вималювався візит в Київ (дозрів Ренці сам до цього рішення або хтось йому підказав, залишимо за кадром). Але навіть якщо припустити, що професійно спрацювала українська дипломатія, не повинно бути ілюзій: без візиту в Москву поїздки в Київ зараз не було б. За словами наших дипломатичних джерел, після резонансного вбивства в Москві Бориса Нємцова в повітрі зависло питання: чи не виявиться "ударом в штангу" візит до Москви? Чи не "прославиться" Ренці, ставши першим європейським політиком, який потиснув руку можливому замовнику (нехай навіть непрямому) вбивства політичного опонента? Але через пару днів стало ясно, що "нічого надзвичайного не сталося", смерть Нємцова не мала ефекту малазійського Боїнга, і дорога на Москву відкрита", - йдеться в статті.
За інформацією DT.UA розуміючи реальної мотивації Риму, Київ чітко дав зрозуміти, що лаври миротворця для Ренці потребуватимуть зусиль і від Італії очікують конкретної "доданої вартості" у питанні врегулювання українсько-російського конфлікту, наприклад, сприяння в реалізації одного з пунктів Мінських угод.
Як пише автор, Рим завжди розглядав відносини з Києвом через призму діалогу з Кремлем. Привілеї в енергетичній сфері, значний товарообіг (близько 35 млрд дол. у 2014 р.), спільні інвестиційні проекти на мільярди євро, активні культурні та гуманітарні зв'язки, і ті ж звичні 2 млрд. євро в рік, які російські туристи щороку залишають в Італії - все це лише видима частина айсберга, що пояснює трепетне ставлення Італії до Росії. На відміну від МЗС України, для італійського дипломата вважається "крутим" хоч раз за кар'єру попрацювати в своєму посольстві в Росії.
Автор вважає, що не варто переоцінювати як реальні можливості прем'єра Італії впливати на російську сторону, так і мотивацію італійців - у них свої інтереси в регіоні, якщо наші інтереси в чомусь сходяться, підтримають Україну, ну і навпаки відповідно. Не проглядаються також і масштабні економічні проекти в Україні з залученням до них італійців.
"При всьому цьому нарікати на Маттео Ренці - гріх. За останній рік Ренці демонстрував зовнішню єдність з партнерами по "Великій сімці" та ЄС з питання російської агресії. Ренці запросив керівництво України у Мілан, щоб організувати багатосторонні переговори з російсько-української кризи. Італія заарештувала на своїй території об'єкти російських олігархів, які потрапили в чорні списки ЄС", - відзначає автор статті.
Докладніше читайте в статті Віталія Кулика Навіщо Маттео Ренці лаври миротворця?