Підтримати
Попри те, що Росія зберігає фактичний контроль над окупованими Кримом, вплив Кремля в Криму вже не так сильно, як в попередні роки.
Таку думку в інтерв'ю Крим.Реаліі висловив експерт з питань Євразії і колишній аналітик Державного департаменту США Пол Гобл.
Зокрема, він зазначає, що на ослаблення позицій Росії вплинуло три фактори, один з яких мав місце в самому Криму, другий - в Москві, а третій пов'язаний зі змінами на міжнародному рівні.
«Це не означає, що Кремль почне діяти відповідно до міжнародного права і поверне Крим під контроль Києва. Більш того, спостерігаються тенденції навіть можуть провіщати посилення російської агресії. Однак це не змінює того факту, що навіть ті, хто святкував аншлюс 2014 року, переосмислюють сьогодні його наслідки. А це означає, що постійні вимоги України про повернення півострова є набагато менш «донкіхотськими», ніж може здатися», - впевнений Пол Гобл.
Як перший чинник американський аналітик називає проблемні тенденції в самому Криму, насамперед - загострення водної кризи, яка, за його словами, загрожує перерости в економічну і гуманітарну катастрофу.
«Втративши доступ до поставок води з материкової частини України, російські окупанти не змогли забезпечити її в достатній кількості для сільськогосподарських потреб, промисловості та побутового використання населенням. Вирощування рису припинилося, та й в цілому галузь сільського господарства знаходиться в занепаді. Промислові підприємства також змушені скорочувати витрати, оскільки їм не вистачає необхідної для роботи води. Рядовим кримчанам вода подається лише на чотири години на день, до того ж на її чистоту розраховувати не доводиться», - перераховує наслідки вододефіциту Гобл.
Другим фактором, що впливає на майбутнє Криму, американський аналітик називає економічні проблеми в самій Росії, під впливом яких все більше чиновників починають сумніватися в доцільності витрат на утримання півострова.
«Під впливом ейфорії, яка супроводжувала анексію Криму шість років тому, більшість росіян щиро готові були вкласти гроші в інтеграцію цього регіону в Російську Федерацію. Але вони й гадки не мали, скільки цей процес буде коштувати в дійсності. В результаті дане агресивне порушення міжнародного права призвело до введення західних санкцій проти Росії, які дорого обійшлися простому народу. Крім цього, влада ніколи не повідомляла росіянам, скільки саме грошей їм доведеться витратити на Крим і в які терміни. Якби російська економіка успішно розвивалася, це могло б не мати значення. Але вона знаходиться в занепаді, а субсидії, що надходять до Криму з Москви, зараз зросли до такої міри, що перевищують дотації, які виділяються будь-якому іншому суб'єкту федерації. Тим часом інші регіони вже не в змозі задовольнити потреби росіян, які відчувають все більші труднощі», - перераховує Гобл.
По-третє, за словами Пола Гобл, симпатії міжнародного співтовариства явно знаходяться не на боці Москви.
Нагадаємо, Росія ратує за відновлення подачі води по Північно-Кримському каналу, перекритому з початку анексії півострова в 2014 році. Окупанти використовують різні маніпуляції і пропаганду: від звинувачення України в «перекритті Дніпра» до заяв про «гуманітарну катастрофу в Криму».
Своєю чергою Україна наполягає на тому, що поки півострів знаходиться під російською окупацією, поставки води туди неможливі. Населенню природних запасів на півострові вистачає, а «спонсорувати» мілітаризацію Криму Росією Україна не буде.
Україна не перекривала ніяких природних водотоків або річок, а лише призупинила поставки води по каналу, побудованого для прискореного розвитку економіки і сільського господарства півострова. Крім того, Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни зобов'язує саме окупанта забезпечувати жителів окупованих територій водою і всім необхідним.
Детальніше про те, чим загрожує Україні поставка дніпровської води в Крим, читайте в статті Валентини Самар «Обережно, Крим. Слизько і боляче » для читачів ZN.UA.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google