Поточні цілі РФ у війні є абсолютно нереалістичними і ведуть в пастку — WP

Масовані ракетні удари РФ по Україні є спробою приховати військовий тупик, оскільки фінансові та технічні ресурси Кремля стрімко вичерпуються, а його початкові стратегічні цілі є остаточно нереалістичними. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на оновлені оцінки європейських високопосадовців, військових чиновників та аналітиків спецслужб.

За даними військових аналітиків, наступальний потенціал російської армії стабільно знижується через критичний дисбаланс між втратами та виробництвом. Росія щомісяця втрачає на полі бою в середньому від 100 до 150 танків та бойових машин піхоти, тоді як її оборонно-промисловий комплекс (ОПК) здатний виробляти «з нуля» лише до 20–30 нових танків на місяць. Наразі Кремль покриває цей дефіцит виключно за рахунок розконсервації старої радянської техніки 1950–1960-х років, запаси якої, за розрахунками експертів, повністю вичерпаються вже до кінця 2026 – початку 2027 року.

Паралельно з цим фінансова система РФ зазнає критичного перегріву. Військові витрати Москви сягнули близько 7–8% від ВВП країни, що спровокувало рекордну інфляцію та катастрофічний дефіцит робочої сили, який наразі оцінюють у 4–5 мільйонів працівників через масову мобілізацію та відтік кадрів на оборонні заводи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Путін зараз у слабкій позиції — The Telegraph

Західні спецслужби констатують, що за таких умов нинішня ескалація та посилення ударів по українських містах є психологічною операцією, а не ознакою сили. Путін намагається створити для світу ілюзію нескінченних ресурсів і залякуванням змусити Україну та Захід сісти за стіл переговорів на умовах Москви.

Аналітики підсумовують, що російський лідер опинився у ситуації «цугцвангу»: продовження поточної стратегії неминуче веде до економічного та технічного колапсу РФ, а відступ означатиме миттєвий політичний крах його режиму. Російський диктатор опинився у пастці, де будь-який крок веде до краху його режиму, розповідає ZN.UA журналіст-міжнародник із 20-річним стажем Володимир Кім у статті «Корозія режиму Путіна. Чому нервує Кремль».