Порушення Будапештського меморандуму ставить під питання приєднання України до ДНЯЗ - Горбулін

В результаті застосування гарантами безпеки України по Будапештському меморандуму - Великобританією, США і Росією - "прагматичного підходу" до міжнародної безпеки виникає питання, чи може вважатися Закон України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї" таким, що вступив в силу.

Про це в статті для DT.UA пише Володимир Горбулін, радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень при президентові України, доктор технічних наук, професор, академік НАН України.

Горбулін нагадує, що п. 6 Закону України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р." визначає, що "Закон набирає чинності після надання Україні ядерними державами гарантій безпеки, оформлених шляхом підписання відповідного міжнародно-правового документа".

Автор нагадує, що Україна відмовилася від успадкованого ядерного зброї, і, отримавши гарантії безпеки, приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Отут і далося взнаки різне розуміння принципів міжнародного права (як і відмінність теорії від практики їх застосування). Через два десятиліття після підписання Будапештського меморандуму гаранти безпеки України продемонстрували домінанту саме прагматичного підходу до міжнародної безпеки:

- глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Будапештські гарантії передбачають лише зобов'язання ядерних держав не застосовувати ядерну зброю проти держави, якій такі гарантії надаються.

- Посол Великобританії в Україні Саймон Сміт зазначив, що відповідно до Будапештського меморандуму підписанти угоди, у тому числі Великобританія, мають надавати консультації Україні в разі агресії або економічного тиску і не більше.

- Посол США Джеффрі Пайєтт зазначив, що Будапештський меморандум не був договором про надання гарантій безпеки. Посилаючись на інших експертів, він наголосив, що суть цього документа полягає в тому, що підписанти беруть на себе зобов'язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України.

Горбулін пропонує гіпотетично уявити собі ситуацію: якби ми зараз мали ядерну зброю - чи посилило б це нашу зовнішню безпеку?

"Відповідь, на жаль, однозначно негативна, і пов'язано це, зокрема, з культурою управління державою. По-перше - і, взагалі-то, лише цього вже достатньо, - наслідки того, що ядерна зброя могла опинитися в руках терористів, перекреслюють будь-які військово-політичні переваги від володіння такою зброєю. А весь перебіг подій у 2014 р. показує, що така зброя цілком могла потрапити до терористів, хоч би де вона зберігалася на території України. По-друге, хоча ядерна зброя і є зброєю стримування, однак стримуючим фактором вона стає лише тоді, коли при заздалегідь визначених умовах може і має бути застосована. Навіть якби ми й залишили собі тактичну ядерну зброю і змогли підтримувати її в дієздатному стані, її використання проти такого агресора як Росія сприймалося б украй неоднозначно. Крім того, застосування зброї, з урахуванням різниці масштабів військових зусиль і прогнозованих наслідків для країни, вимагає відповідальності еліти, розуміння й готовності суспільства до катастрофічних, якщо навіть не апокаліптичних, наслідків", - пише автор.

Тому і спроба відновлення Україною статусу держави, що володіє ядерною зброєю, не додасть нам зовнішньої безпеки як такої, робить висновок радник президента.

Докладніше читайте у статті Володимира Горбуліна Військово-ядерний тупик: український варіант у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".