Порошенко звинуватив Росію у загибелі трьох нацгвардійців під час сутичок біля Верховної Ради

Президент України Петро Порошенко поклав провину на Кремль за загибель трьох військовослужбовців Національної гвардії під час мітингу біля стін Верховної Ради в понеділок, 31 серпня, звинувативши Росію у проведенні "кампанії по дестабілізації". Цю заяву президент зробив в інтерв'ю для Sky News.

Порошенко підкреслив, що РФ представляє загрозу не тільки для України, але й для європейської та світової безпеки. Він зазначив, що навіть Великобританія регулярно фіксує ВПС Росії у своєму повітряному просторі.

За словами президента України, Росія стала "непередбачуваною".

"Єдиною причиною, чому Росія пішла на переговори в Мінську, було введення світовою спільнотою економічних санкцій", - сказав Порошенко.

31 серпня Рада попередньо схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі. Схвалили президентський законопроект у першому читанні 265 народних депутатів: від "Блоку Петра Порошенко" - 115 депутатів, від "Народного фронту" - 69, "Опозиційний блок" - 38, "Самопоміч" - 5, від групи "Відродження" - 11 депутатів, від групи "Воля народу" - 14. Варто відзначити, що в другому читанні буде потрібно 300 голосів.

Після цього під Радою почалися заворушення, в ході яких в правоохоронців кинули бойову гранату.

У результаті було госпіталізовано понад 130 осіб , більшість з яких - силовики, троє нацгвардійців загинули.

У МВС звинуватили "свободівців" у вибух бойової гранати під Радою і провокаціях. У самій "Свободі" стверджують, що силовики "першими застосували силу до протестувальників", а влада провокує патріотів", тому вся відповідальність за "теракт" у Раді лежить на них.

2 вересня суд заарештував кілька підозрюваних у провокаціях під Радою, включаючи Гуменюка - одного з головних підозрюваних у вбивстві нацгвардійців в результаті вибуху гранати.

Сергій Рахманін у статті в DT.UA аналізуючи питання, що означають спрямовані Радою в КС зміни до Конституції, прогнозує, що Київ буде змушений прийняти постійне законодавство про "особливий статус" Донбасу згідно з Мінськими домовленостями і зазначає, що 11-й пункт Мінських угод передбачає "прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітках (прим.1) до кінця 2015 року".