"Наскільки я розумію, Міністерство освіти за моїм дорученням вже звернулося до Ради Європи, Венеціанської комісії. Але прошу, пані Лілія (міністр освіти і науки України Лілія Гриневич – ред.), щоб ми не були пасивними "почекунами" й активно захищали власне бачення обов'язкових гарантій прав національних меншин", - підкреслив гарант під час зустрічі з працівниками сфери освіти у Києві у четвер, 28 вересня.
Нагадаємо, у четвер, 28 вересня, Закон України "Про освіту", прийнятий Верховною Радою 5 вересня та підписаний президентом 25 вересня, набув чинності.
Згідно ст. 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.
З 5-го класу діти починатимуть вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то на ній можливе викладання однієї або декількох дисциплін. Для дітей, які зараз навчаються на мовах нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року. Ці діти отримуватимуть середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою, а з 2020 року повинні перейти на навчання державною мовою.
Детальніше про новий закон "Про освіту" читайте у інтерв'ю міністра освіти і науки Лілії Гриневич у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".