У неділю, 6 вересня. Президент України Петро Порошенко заявив, що він не буде прискорювати прийняття змін до Конституції у сфері децентралізації у другому читанні, але впевнений, що голосування пройде після місцевих виборів.
"Фактор місцевих виборів більше не буде тиснути на ті чи інші політичні сили. Графік буде дуже розумно вибудований. Нікому це зробити не дамо. Зараз ніхто не буде прискорювати прийняття змін до Конституції у другому читанні. Саме зараз ми і маємо провести роз'яснювальну роботу – що таке децентралізація" – сказав Порошенко.
На думку українського президента, повинна існувати відповідна роз'яснювальна література, "щоб люди мали можливість переконатися, що ні в якому разі його не обдурюють, що децентралізація – це наближення влади до людей, передача значного фінансового ресурсу територіальним громадам, можливість і більшої відповідальності влади".
За словами Порошенка, "широке роз'яснення сутності конституційних змін в частині децентралізації має відбутися, щоб на виконання Мінських домовленостей конституційні зміни відбулися до кінця поточного року".
Нагадаємо, 31 серпня, Рада попередньо схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі. Після цього під Радою почалися заворушення.
Після зіткнень під Радою щонайменше 122 людини були госпіталізовані, більшість з яких - силовики, один боєць Нацгвардії загинув, заявив глава МВС Арсен Аваков.
Аваков також зазначив, що затримано було 30 чоловік, і один з них зізнався, що кинув гранату, в результаті вибуху якої загинув молодий службовець Нацгвардії з Херсона.
Крім того, міністр МВС безпосередньо звинуватив "свободівців" у вибуху бойової гранати під Радою та провокаціях, назвавши їх справжніми "злочинцями". У самій "Свободі" стверджують, що силовики "першими застосували силу до протестувальників", а влада провокує патріотів", тому вся відповідальність за "теракт" у Раді лежить на них.
Сергій Рахманін у статті в DT.UA аналізуючи питання, що означають спрямовані Радою в КС зміни до Конституції, прогнозує, що Київ буде змушений прийняти постійне законодавство про "особливий статус" Донбасу згідно з Мінськими домовленостями і зазначає, що 11-й пункт Мінських угод передбачає "прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітках (прим.1) до кінця 2015 року".