Кілька слів Юлії Мостової — головного редактора ZN.UA — у відповідь на заяву Олексія Арестовича

Сьогодні радник голови ОП Олексій Арестович трохи відкрив завісу над тим, як незабаром стануть чинити з людьми, які зберегли здатність до критичного мислення. Після посту у ФБ мого чоловіка Анатолія Гриценка про необхідність утримання Україною ключових позицій на переговорах з РФ, Петро Олексійович Арестович негайно звинуватив Гриценка у розкраданні армії, а мене — у сіянні паніки.

Нині Арестовича не перекричати. Та й не треба — не на часі. Коли ми висвітлювали ліхтариком найтемніше місце, що й приховується владою, то і ZN.UA, і мене особисто безліч влад звинувачували в неправдивій інформації: і заробітків на газових ЄЕСУ та РосУкрЕнерго не було, і вишок Бойка не було, і корупції ЄДАПСу та Тендерної палати не було, і розкрадання рефінансування НБУ у 2014 році не було, і мінських угод у капітулянтському вигляді не було, і спроб створення переговорного формату з «ДНР» та «ЛНР» теж не було… Але час усе розставляв на свої місця.

Зі свіжого — Подоляк заявив, що не було й шести російських вимог до України, про які ми написали тиждень тому. Тільки їхню наявність сьогодні підтвердила британська ВВС.

А що стосується панічних настроїв, які я нібито розповсюджую, та ще й зі згадуванням Господа всує, то обійдуся без отрути. Отримане мною 4 березня повідомлення, я, як і деякі інші, що здавалися мені важливими, надіслала міністру оборони України. Чітко вказавши, що він повинен знати про таку інформацію і звідки вона походить. Я не публікуватиму скрін листування, від якого стане дуже ніяково і Арестовичу, і Резникову. Першому за брехню, другому — перед стратегічними партнерами. Але скрін є.

Тому, панове, давайте займатися нашою спільною перемогою. А потім розберемося, хто кому Арестович.