Водночас джерело походження коштів на рахунках партій можна буде дослідити лише у серпні та листопаді (коли партії подадуть до НАЗК звіти за другий і тертій квартали 2019 року), оскільки політсили збирали кошти на поточні рахунки і вже потім переспрямовували гроші на рахунки виборчих фондів.
"Станом на 10 липня політичні партії зібрали на виборчу кампанію понад 568 мільйонів гривень. Ця сума зросте, адже звіти кількох партій ще не оприлюднені", - йдеться у повідомленні.
Лідерами за надходженнями коштів на рахунок виборчого фонду є: "Радикальна партія" (98,2 млн грн), "Слуга Народу" (97,5 млн грн.), "Голос" (78 млн грн), "Українська стратегія Гройсмана" (72,2 млн грн) та "Опозиційний блок" (69 млн).
Від чотирьох до понад 47 мільйонів гривень отримали "Європейська Солідарність", "Батьківщина", "Громадянська позиція", "Сила і честь", "Самопоміч", "Аграрна партія" та "Партія Шарія".
Близько або менше двох мільйонів гривень отримали "Незалежність" (2,3 млн грн), Всеукраїнське об'єднання "Факел" (2 млн), "Сила права" (353 тисячі) та "Соціальна справедливість" (100 тисяч). "Партія зелених України" подала пустий звіт.
"З 568 мільйонів гривень, що надійшли на рахунки виборчих фондів, 544 мільйони, або 96% коштів, є коштами політичних партій, які були зібрані на поточні, а потім переведені на виборчі рахунки. Виборці дізнаються, чиїм коштом партії вели свою виборчу кампанію, вже після виборів, коли ця інформація у значній мірі втратить свою актуальність", - наголошують активісти.
Стосовно обсягів витрат, більшість з яких традиційно пішли на рекламу у ЗМІ й на телебаченні (411,5 млн гривень – 81% від загального обсягу витрат партій), провладна "Слуга Народу" випереджає "Радикальну партію". Сукупні витрати партій становлять 506 мільйонів гривень.
Тож лідерами за кількістю витрат є: "Слуга Народу" (96,9 млн грн), "Радикальна партія Олега Ляшка" (73 млн грн), "Голос" (71,6 млн грн), "Українська стратегія Гройсмана" (61,2 млн грн) та "Опозиційний блок" (55 млн грн).
Аутсайдерами є ті самі "Незалежність" (2 млн грн), "Факел" (1,6 млн), "Сила права" (350 тисяч), "Соціальна справедливість" та "Партія зелених України" (0 грн кожна).
"Європейська Солідарність", "Батьківщина", "Громадянська позиція", "Сила і честь", "Самопоміч", "Аграрна партія" та "Партія Шарія" витратили на рекламу від 2,1 до 47,2 мільйонів гривень.
Проміжний фінансовий звіт подала також "Опозиційна платформа - За життя", однак відкрити їхній звіт неможливо з технічних причин.
Цьогоріч партії також змагаються не лише за кількість мандатів, а й за державне фінансування. Так, політсили, яка отримають від 2% голосів виборців, упродовж наступних п'яти років отримуватимуть фінансову підтримку від держави. За розрахунками активістів, наступного року на ці потреби буде виділено 600 мільйонів гривень.
Партії, які подолають 5% бар'єр, окрім базового державного фінансування, отримають також повну компенсацію офіційних витрат за ведення виборчої кампанії.
Нагадаємо, позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня. Загалом Центральна виборча комісія зареєструвала 1076 кандидатів-мажоритарників і 1160 списочників.
Агітація кандидатів у депутати і партій дозволена до 19 липня, з опівночі цього дня настане день тиші. Докладніше читайте у статті Івана Сікори "Врятувати рядового мажоритарника від "гречкосійства"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".