Питання про визнання політв'язнями 3 - організація, що визначає список «в'язнів совісті», - з обережністю підходили до даного випадку», - зазначила Репс.
«Тепер юридичному комітету ПАРЄ належить провести аналіз тих країн, щодо яких раніше висувалися підозри у наявності політичних в'язнів, - це Азербайджан, Вірменія, Україна, Росія», - заявила Репс.
«Комітетові належить провести слухання і вивчити позицію експертів, запрошених з низки країн - Німеччини, Великобританії, США, а також представника ЄСПЛ.
Проаналізувавши їхню думку, позицію Amnesty International, комітет прийме рішення», - розповіла вона, пише Коммерсант-Украина.
«У нас два шляхи. Якщо ми говоримо про підготовку спеціальної резолюції ПАРЄ, то це від двох до трьох років. Якщо ж мова буде йти про слухання в юридичному комітеті, то ми впораємося за півроку. Але на сьогодні незрозуміло, до якого висновку ми прийдемо і чи прийдемо взагалі», - зазначила вона.
«Ситуація повинна прояснитися протягом місяця-двох. В середині листопада, а потім на початку грудня в нас будуть зустрічі в Парижі, і якщо там з'ясується, що у комітету немає інтересу йти далі, - що ж, залишиться визнати поразку. Хоча на даний момент в комітеті є домовленість про те, що цю роботу треба виконати», - додала вона.
Відзначимо, ПАРЄ розібралася з визначенням терміну «політичний в'язень» і попросила країни Ради Європи надалі враховувати це визначення в юридичних розглядах.
Таким чином, «політичним в'язнем потрібно вважати особу, позбавлену особистої свободи, якщо позбавлення волі було застосоване в порушення одного з основних прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ) та протоколами до неї, зокрема, свободи думки, совісті і релігії, свободи вираження поглядів та інформації, а також свободи зборів та об'єднань». !zn
Читайте також:
У ПАРЄ вважають, що Тимошенко допоможе тільки амністія
ПАРЄ не побачила в Україні ознак диктаторського режиму
Громадяни України, на думку Меркель, страждають від диктатури й репресій