ПАР планує змінити законодавство через ордер МКС на арешт Путіна

Південно-Африканська Республіка планує змінити законодавство, щоб мати право вирішувати, чи заарештовувати російського президента Владіміра Путіна, ордер на арешт якого видав Міжнародний кримінальний суд (МКС). Про це повідомляє BBC, посилаючись на слова заступника міністра державних підприємств ПАР Обеда Бапели.

Заява Бапели з'явилася на тлі інтенсивних дискусій щодо того, чи буде ПАР дотримуватися зобов’язань заарештувати главу Кремля, якщо він відвідає саміт БРІКС у серпні, оскільки країна прийняла Римський статут. Росія поки не повідомила, чи планує Путін поїздку в ПАР.

«У червні ми подамо закон на розгляд парламенту. За допомогою цього закону ПАР надасть собі право вирішувати, кого заарештовувати, а кого ні», - сказав Бапела.

Згідно з чинним законодавством, ПАР зобов'язана заарештувати Путіна, якщо він перетне її кордон. Але країна відмовилася засудити вторгнення Росії в Україну, наполягаючи на тому, що хоче залишатися «нейтральною».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Нейтральна» Африка: президент ПАР Рамафоса заявив, що вони не надають переваги Росії

У березні МКС видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнних злочинах, хоча Москва відкидає ці звинувачення.

Головна опозиційна партія ПАР «Демократичний альянс» подала заяву до суду, щоб змусити владу заарештувати Путіна, якщо він прибуде до країни в серпні.

Бапела повідомив, що ПАР також написала листа МКС. Це стосується статті 98 Римського статуту. Хоча стаття 27 зазначає, що ніхто не має імунітету від переслідування МКС, стаття 98, схоже, передбачає, що МКС не може просити ПАР заарештувати російського лідера, якщо РФ не погодиться відмовитися від імунітету Путіна від судового переслідування.

Бапела також розкритикував МКС за «подвійні стандарти», заявивши, що перший демократично обраний президент Південної Африки Нельсон Мандела був би розчарований судом.

«Ми ніколи не думали, що МКС, який ми маємо сьогодні, буде таким, яким він є. Вони ніколи не звинувачували Тоні Блера, вони ніколи не звинувачували [Джорджа] Буша за вбивства народу Іраку», - сказав він, маючи на увазі колишніх лідерів Великої Британії і США та вторгнення в Ірак у 2003 році.

Бапела також вказав на минулі приклади відступів від міжнародного правосуддя, такі як рішення Великої Британії не видавати генерала Аугусто Піночета в 1998 році. Колишній чилійський диктатор був заарештований у Лондоні за запитом іспанського судді, який хотів віддати його під суд за порушення прав людини під час 17-річного правління, але уряд Британії звільнив його через 16 місяців за порадою медичних експертів, які заявили, що він не може постати перед судом. Піночет помер на батьківщині у 2006 році.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Офіс президента про мирний план ПАР: єдиним планом є і буде український

Раніше повідомлялося, що ПАР надасть дипломатичний імунітет учасникам двох зустрічей офіційних осіб країн БРІКС, назвавши таку практику рутинною.

Імунітет поширюється на зустріч міністрів закордонних справ країн блоку, куди входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР. Вони зберуться у Кейптауні 1-2 червня. Також імунітет стосується саміту лідерів держав БРІКС, запланованого на 22-24 серпня. Однак такий імунітет не скасовує ордер, виданий будь-яким міжнародним судом щодо будь-якого учасника конференції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У ПАР створили комісію, яка розслідуватиме можливі поставки зброї до РФ

Ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна не на словах, а на практиці закріплює потужну дипломатичну ізоляцію Росії і позбавляє її лідера можливості вільно пересуватися світом. Адже 123 держави — члени МКС за Римським статутом у зв’язку з цим ордером мають заарештувати президента РФ і передати його міжнародному правосуддю. Але що буде, коли якісь держави порушать свої зобов’язання? Які наслідки їх очікують? У цьому розбирався Ерік Кучеренко у статті "Удар по Кремлю: що загрожує тим країнам, які відмовляться заарештувати Путіна".