Проєкт закону про внесення змін до законів України щодо забезпечення конституційних принципів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у разі його ухвалення у нинішній версії остаточно поховає навіть паростки незалежності регулятора. По-перше, на жаль, НКРЕКП ніколи не була самостійним і незалежним органом державного управління. Її очолювали і призначали в неї (навіть на конкурсних засадах) виключно "потрібних" і підконтрольних осіб. По-друге, не применшуючи знань і фаховості кожного з її членів, слід зауважити, що загалом НКРЕКП (а до того - НКРЕ) була не незалежним регулятором, а виконавцем волі президентів, урядів, міністерств і навіть приватних компаній.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Алла Єрьоменко. Іноді, за її словами, навіть каральним органом, тому що, встановлюючи тарифи, регулятор міг одних непропорційно збагатити, а інших - загнати в убогість. Одним рішенням або формулою, як, наприклад, "Роттердам+".
"Нацкомісія могла застопорити роботу цілої галузі, зокрема газотранспортної та газорозподільної, не приймаючи тривалий час нових кодексів ГТС і ГРМ. По-четверте, встановлювала тарифи на водопостачання, гарячу воду і централізоване теплопостачання, які різнилися в рази у регіонах, на підставі сумнівних розрахунків водо- і теплопостачальників, - відзначає оглядач. - Усе це відбувалося не без прислухання до уряду. Вінницькі пішли - прийшли криворізькі. Як там зараз із тарифами у Кривому Розі? Але хоч би хто прийшов, налагоджена система НКРЕКП продовжувала працювати".
Автор порівнює статті закону про НКРЕКП - існуючі та запропоновані, і приходить до висновку, що вже перша стаття нового законопроекту віддає Комісію у підпорядкування Кабінету Міністрів.
Детальніше про проблеми нового закону і незалежність регулятора читайте у статті Алли Єрьоменко ""Ручний" регулятор, або Підпорядкування НКРЕКП Кабміну - узаконення залежності?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".