Не всі українці підтримують думку, що Зеленський має залишатись президентом до кінця війни – опитування

Переважаюча більшість українців, а саме  69%, вважають, що Володимир  Зеленський має працювати на посаді президента до кінця воєнного стану, натомість 15% вважають, що вибори все ж таки варто провести. Такі дані соціологічного опитування оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології.

Зокрема серед 15% прибічників ідеї проведення виборів, які б мали відбутись навесні 2024 року, 4% говорять про призупинення воєнного стану для їх проведення, а 11% виступають за внесення змін до відповідних законів і проведення виборів під час воєнного стану.

Ще  10% громадян підтримують варіант, згідно з яким у травні 2024 року Володимир Зеленський має скласти свої повноваження і до обрання нового президента його повноваження буде виконувати Голова Верховної Ради.

Соціологи зазначають, що ставлення до ідеї проведення виборів частково  залежать від довіри президенту Зеленському. Серед тих, хто йому довіряє, 87% вважають, що він має працювати до кінця воєнного стану без виборів. Водночас серед тих, хто не довіряє  Зеленському, лише 38% згодні, щоб він до кінця воєнного стану працював на посаді президента, а 54% підтримують варіанти можливості зміни влади.

При цьому у всіх регіонах думки щодо цього питання співпадають.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Перенесення виборів в Україні  не  означає юридичної «простроченості» парламенту та президента – суддя Мельник

Київський міжнародний інститут соціології упродовж 5-10 лютого 2024 року провів всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера серед 1202 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,4% - для показників, близьких до 5%.

Чи зберігатимуть без виборів свою легітимність президент і парламент? Чи дійсно перенесення термінів  виборів Верховної Ради України та президента України аж ніяк не означатиме юридичної «простроченості» парламенту та президента, пояснював доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного суду України у відставці Микола Мельник у статті «Вибори в Україні: не зараз, а коли?».