У 172 випадках у звітах були виявлені порушення за статтею 212-15 (порушення встановленого порядку надання або отримання внеску на підтримку партії); у 47 - за статтею 212-21 (порушення встановленого порядку/строків подання звіту або подання звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог); у двох - за статтею 188 (невиконання приписів НАЗК) Кодексу України про адміністративні порушення.
В Агентстві наголосили на тому, що перевірка звітів політсил триває, тож кількість адмінпротоколів, імовірно, зростатиме. За даними НАЗК, найчастіше партії порушують антикорупційне законодавство під час отримання внесків на підтримку діяльності. Тож адміністративні протоколи складені на внескодавців.
У ІІІ кварталі 2018 року найбільше внесків на фінансування статутної діяльності отримала "Батьківщина" - 79 079 273 гривень. Серед позапарламентських партій – "Основа", прихильники якої перерахували на діяльність політсили 16 525 828,71 гривень.
"Серед партій, які отримують державне фінансування, тільки дві політичні сили у ІІІ кварталі 2018 року витрачали кошти на утримання місцевих осередків: "Блок Петра Порошенка "Солідарність" – 20 941 256,70 гривень (29 місцевих осередків) та "Опозиційний блок" – 9 075 177,02 гривень (78 місцевих осередків)", - йдеться у повідомленні НАЗК.
При цьому лідерами за кількістю витрачених на зарплати коштів є БПП (понад 16 641 495 гривень) та "Народний фронт" (понад 8 595 887 гривень). За оренду приміщень найбільше коштів серед парламентських партій витратив НФ – понад 7 647 196 гривень, серед позапарламентських – "Аграрна партія України" – понад 1 098 863 гривень.
"Безумовним лідером за витратами на пропагандистську діяльність у ІІІ кварталі стала політична партія "ВО "Батьківщина" – 73 331 822,90 гривень. Серед позапарламентських партій найбільше на пропагандистську діяльність витратили у партії "Основа" – 13 248 462,88 гривень", - наголошують в Агентстві.
Нагадаємо, раніше у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднили рейтинг порушень антикорупційного законодавства за січень. На першому місці – декларування завідомо недостовірних відомостей послом України в Ірані Сергієм Бурдиляком. Після перевірки декларацій дипломата за 2015 та 2016 роки виявлені недостовірні відомості на суму понад 1,2 млн гривень.