На Зеленського чекає ще більше труднощів – Financial Times

У комедійному серіалі «Слуга народу», який став квитком президента України Володимира Зеленського до перемоги на виборах, зовсім недосвідчений у політичних справах головний герой стає на чолі держави, легко знаходить шляхи співпраці з МВФ і вміло ставить на місце олігархів. Якби життя наслідувало мистецтво, то Україна була б такою ж популярною на Заході, як і сам серіал серед українських глядачів, пише Financial Times.

Зеленський досяг помітного успіху минулого місяця, коли МВФ погодився надати Україні п’ять мільярдів доларів для забезпечення платіжного балансу та бюджетної підтримки. Основна умова отримання коштів полягала у проведенні країною розсудливої економічної політики та боротьбі з корупцією, що було головною обіцянкою президента перед виборами.

Західні країни симпатизують Зеленському. Але все ще залишається острах щодо того, чи має чинний президент достатньо політичних навичок та рішучості, щоб стати саме тим реформаторським лідером, якого так потребує Україна ще з 1991 року. Інтенсивні реформи можуть посилити готовність американських та європейських друзів України допомогти у вирішенні конфлікту з Росією та зупинити війну на сході країни. Проте, острах західних лідерів має змусити українців замислитися.

Побоювання стосуються декількох речей. По-перше, різка відставка голови Національного банку України Якова Смолія цього місяця не надто потішила МВФ та інвесторів приватного сектору, адже вони вважали його зразком доброчесності та професіоналізму.

Заява Смолія про те, що він зазнавав систематичного політичного тиску, стосувалася законодавців, тісно пов’язаних з Ігорем Коломойським - олігархом, який підтримав кандидатуру президента Зеленського і чия медіагрупа транслювала серіал «Слуга народу». Чинний голова Нацбанку Кирило Шевченко не має тієї рішучості до реформ, яка була в його попередника.

По-друге, генеральний прокурор України Ірина Венедиктова розпочала численні розслідування щодо нібито протиправних дій колишнього президента Петра Порошенка, який зазнав поразки на виборах минулого року. Це викликає підозри, що політичний контроль над правосуддям збережеться і за часів президента Зеленського.

Порошенко - олігарх, також відомий як «король шоколаду», завдяки своєму кондитерському бізнесу, без сумніву, має свої секрети.

«Але, коли кожен у чомусь винен, тоді вибір кого притягнути до кримінальної відповідальності – це політичне рішення», - сказав свого часу колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер.

По-третє, Зеленський не зміг правильно організувати роботу власної партії «Слуга народу» і з дивовижною швидкістю позбувся політиків високого рівня, а деякі з них були справді сильними реформаторами. За 14 місяців він встигнув відправити у відставку не лише Смолія, але й звільнити Олексія Гончарука з посади прем'єр-міністра, Оксану Маркарову з посади міністра фінансів, Тимофія Милованова з посади міністра економіки та Руслана Рябошапку з посади генерального прокурора.

На захист президента варто сказати, що він все-таки досягнув певного прогресу. Зміни у виборчому законодавстві, реформи у сферах сільського господарства та енергетики можуть стати шляхом до більш масштабного перетворення політичного життя країни.

І нарешті, Зеленський посприяв прийняттю закону, який не дозволить Коломойському повернути право власності на ПриватБанк, націоналізований у 2016 році. Це було важливим кроком, який дав змогу  отримати пакет допомоги від МВФ та знищити всі сумніви щодо того, чи був президент «маріонеткою Коломойського».

Враховуючи все сказане, можна зробити висновок, що на президента чекають ще більші труднощі. Так само, як і країни ЄС, Україна сильно постраждала внаслідок пандемії коронавірусу і на неї чекає падіння рівня економіки.

Проте, війна на сході країни має шанс завершитися саме завдяки політиці президента Зеленського. Будь-який компроміс з Росією загрожує реакцією мільйонів українців, які вважають, що йти на поступки перед Москвою – означає втратити національну ідентичність України. Підтримка Заходу є передумовою ефективного мирного врегулювання. Але, щоб зберегти цю підтримку, Зеленський повинен залишатися на шляху реформ, резюмує газета.