У міністерстві нагадали про те, що у суботу, 27 жовтня, російські силовики увірвалися на засідання об'єднання "Кримська солідарність" та намагалися залякати його активістів.
"Закиди адвокату Едему Семедляєву, правозахисниці Лілі Гемеджи та координатору "Кримської солідарності" Діляверу Меметову у порушенні антитерористичного та анти-екстремістського законодавства є черговою спробою залякування", - наголошують дипломати.
У МЗС також висловили стурбованість з приводу чергових обшуків, проведених окупантами у вівторок, 30 жовтня. Російські силовики шукали вдома у кримського татарина Ділявера Гафарова нібито зброю, проте вилучили документи і техніку, зокрема ноутбук. Самого Гафарова затримали.
"МЗС знову привертає увагу міжнародних партнерів, що використання РФ антитерористичного законодавства для переслідування інакомислення та правозахисної діяльності на окупованих українських територіях дискредитує антитерористичні заходи світової спільноти, стороною яких є Москва", - наголошується у заяві.
Крім цього, у дипвідомстві заявили про неприпустимість передачі майна Меджлісу кримськотатарського народу підконтрольному російським окупантам Духовному управлінню мусульман Криму (ДУМК). "Це є продовженням цілеспрямованої дискримінаційної політики окупаційної влади щодо кримських татар - корінного народу Криму", - зазначили у МЗС україни.
У зв'язку з цим у міністерстві вимагають від держави-окупанта негайно припинити переслідування активістів і правозахисників, звільнити всіх незаконно утримуваних громадян України та відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу в анексованому Криму.
І закликають Кремль у повному обсязі виконати вимоги резолюцій Генеральної асамблеї ООН і наказ Міжнародного суду ООН щодо запобіжних заходів у рамках позову України проти Росії щодо застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
У щорічній доповіді міжнародної правозахисної організації Freedom House зазначається, що окупований Крим є однією з найменш вільних територій у світі. За 100-бальною системою півострів набрав лише 9 пунктів, вся інша територія України - 62 пункти. У Криму відзначають дуже низькі показники політичних прав (7 балів із 7) і громадянської свободи (6 із 7).
У грудні 2017 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про порушення прав людини в окупованому Криму. Проект резолюції, який було внесено за ініціативою президента України Петра Порошенка, підтримали 70 держав.
У Міністерстві закордонних справ України назвали резолюцію логічним і послідовним підтвердженням рішучої позиції міжнародного співтовариства на підтримку територіальної цілісності України, яка була вперше зафіксована в резолюції 68/262, прийнятій у 2014 році.
Докладніше про роботу моніторингової місії ООН у Криму та Донбасі читайте в інтерв'ю Фіони Фрейзер і Марка Божаніка в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".