Мубарак не вважає себе винним

Декілька питань до автора та зауваження: 1. «Став реальністю розрив "братніх" відносин двох найбільших східнослов'янських народів, наслідки чого у стратегічній перспективі ще не зрозумілі» - відколи це московити стали слов’янами?! Невже освічена людина може повторювати в ХХІ ст. такі міфи в таких статтях в такому тижневику? 2. Чому Ви вживаєте «в Донбасі» замість «на Донбасі»? По-перше, мовознавець Іван Огієнко прояснив це іще 1935 року: «Коли говоримо про докладно окреслену територію, як закінчене ціле, або про самостійну державу, тоді завжди вживаємо прийменник в чи у (а не на): в Австрії, в Америці, в Румунії, у Франції, в Польщі, в Росії і т. ін. Що ж до прийменника на з місцевим відмінком, то його вживаємо при географічних назвах на питання «де» тільки тоді, коли територія, що про неї йдеться, не окреслена докладно, не самостійне ціле, тільки складова частина якоїсь держави: на Поділлі, на Полтавщині, на Київщині, на Волині, на Буковині...». Донбас ніколи не був/є/буде самостійною державою, а так само і не є «докладно окресленою територією», бо варіацій про те, які саме землі називати Донбасом, дуже багато. По-друге, для нас, мешканців Донбасу, це дивно. Таким чином Ви нас відділяєте від решти України чи визнаєте нашу «незалежність»? 3. «… але Україна повинна щось запропонувати у мовному питанні під час звільнення Криму від окупації» - «мовне питання» повинно зникнути як таке, що нав’язано ззовні, є шкідливим і надуманим. Мова повинна бути одна на всій території нашої держави (Руси), українська, інакше московити і надалі будуть на цьому спекулювати та намагатись розірвати Україну.