Монолітність "Слуги народу" порушують кілька депутатів: хто вони?

У кінці жовтня перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив про запуск "Великого брата" - обіцяної з літа системи моніторингу голосувань у Верховній Раді. Однак виявляти "аномальних" депутатів програма зможе через чотири-шість місяців. Але з допомогою відкритих даних вдалося проаналізувати, як депутати "Слуги народу" та інших фракцій голосували в перші 50 днів роботи парламенту дев'ятого скликання, передає Liga.net. Аналіз показав, що три депутати "Слуги народу" порушують монолітність фракції низьким показником голосувань, а ще сім голосують по ситуації, а не як всі інші.

Всього за перші 50 днів роботи Ради нового скликання у депутатів було 27 пленарних днів, під час яких на голосування поставили 894 питання. Це означає, що стільки ж разів кожен із парламентаріїв міг натиснути на кнопки "За", "Проти" або "Утримався".

Проте кожен депутат за цей час в середньому пропустив з поважних причин або без них 12% засідань. При цьому, приміром, депутати групи "За майбутнє" та фракції "Євросолідарність" пропустили 9% і 10% засідань відповідно. Тоді як "слуги народу" пропустили ті самі 12% засідань. Крім того, депутати у середньому пропустили 22% голосувань, просто не натискаючи жодну з кнопок.

У той же час парламентарії "Слуги народу", якщо прийшли в Раду, то голосували у 88% випадків, що є найвищим показником. Найменше голосують депутати "Опозиційної платформи – За життя" - 54%.

Незважаючи на високий показник голосувань "Слуги народу" монолітною фракцію все ж назвати не можна через депутатів Олександра Дубінського, Олександра Завітневича і Жана Беленюка. Показник голосувань цих парламентаріїв порівняно з іншими "слугами" низький. Так Дубінський не голосував у 30% випадків, Беленюк – у 45%, Завітневич – у 51%. При цьому Беленюк і Завітневич пропустили 37% і 48% засідань відповідно, а Дубінський до Ради приходив, але не голосував.

За важливі законопроекти, які викликали великий відгук серед експертів різні фракції голосують не однозначно. До таких можна віднести законопроекти щодо економічної, судової та антикорупційної сфер. Згідно аналізу голосувань за 23 відповідних законопроекти, у "Слуги народу" із загальної картини виділяються вже не тільки Дубінський, Беленюк і Завітневич, але й Гурін, Галушко, Касай, Тістик, Бондар, Прощук, Василевська-Смаглюк, які голосують ситуативно і в залежності від законопроекту.

При цьому, коли мова йде про важливі законопроекти, так званий розкол можна спостерігати і в інших фракціях. Приміром "Голос" і "Євросолідарність" стали більше тягнутися до монобільшості.

Крім того, під час голосування за важливі проекти не тільки "слуги народу" голосують ситуативно, а не так, щоб показати монолітність фракції. До таких депутатів можна віднести майже всю фракцію "Голосу", крім Умерова, Макарова і самого Вакарчука. В групі "За майбутнє" такими депутатами є Батенко, Вацак, Мінько, Мялик, Білозір, Кучер, Чайковський, а також ситуативно голосують шестеро позафракційних парламентарів: Вельможний, Довгий, Кондратюк, Сухов, Бакунець, Яковенко.

Більш детальний аналіз голосування депутатів буде можливим, коли у відкритому доступі буде більше даних.

17 жовтня спікер Верховної Ради Дмитро Разумков відзвітував про перші результати роботи нового парламенту. Разумков пояснив, що через роботу Ради у "турборежимі", коли в депутатів "фактично день за два", вирішив підбити підсумки не 100, а саме 50 днів. За традицією команди президента Володимира Зеленського, спікер звітував не журналістам, не суспільству, а відеороліком, який виклав у Facebook. Звітувати Разумков почав у салоні автівки (раніше такий формат інтрев'ю використав голова Офісу президента Андрій Богдан), а продовжив – у сесійній залі Верховної Ради.