Соболев очолив міністерство, утворене об'єднанням Мінекономіки, Мінагро та Міндовкілля

Міністерство економіки – одне незаслужено з найслабших в уряді, причому «просідає» у ньому найважливіший напрям – аналітичний. Тож Соболев, будучи професійним аналітиком, теоретично міг би бути корисним на цій посаді. От тільки і за фахом, і за досвідом він більше фінансист, ніж економіст. Технократ, що плюс, але не візіонер, а це вже – мінус. До того ж маємо пам'ятати, що на своєму місці Юлія Свириденко залишає на 100% «свою» людину, відповідно доволі примарними будуть очікування, що Соболев готовий у новій ролі грати свою, а не прем'єрську, гру.  До того ж перед ним постануть вагомі менеджерські виклики після приєднання до міністерства колишніх Мінагро та Мінекономіки. Тут вже ключовим стане, кого Соболев візьме своїми заступниками на ці дуже важливі напрямки та чи вдасться цій команді досягти продуктивної співпраці. Тож загалом, зважаючи, як на бекграунд, так і на обсяг майбутньої роботи, навряд чи пан Соболев довго радітиме своєму підвищенню. Українська економіка зараз і в майбутньому вимагає глибоких та структурних трансформацій буквально заради виживання. «Виїхати» на старих напрацюваннях, відновленні «як було» та проєктах на кшталт «Зроблено в Україні» – точно не вийде. А от чи стане пану Соболеву креативності та наполегливості на реалізацію дійсно амбітних трансформацій – питання.