Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко в інтерв'ю «Дзеркалу тижня» заявив, що під час допитів при розслідуванні справи про заворушення 9 березня 2001 року вів себе «чесно, але нерозумно».
«Тоді, під час допитів, я виявився жертвою наївності. Я впізнавав на відео учасників подій 9 березня, навіть не знаючи, що це можуть використати проти них. Я щиро думав, що коли я говорив, наприклад, «Ну ось бачите ж, Ігор Мазур махає рукою, закликаючи людей відійти від міліції, намагаючись зупинити зіткнення», я йому тим самим допомагаю. А вийшло, що я впізнав людину, яку слідство вважало одним з організаторів масових заворушень. Те, що я робив тоді, було чесно. І було нерозумно», - заявив Луценко.
При цьому він підкреслив, що, не зважаючи на всі обставини, він залишився в дружніх відносинах з фігурантами тієї справи.
«Мені однаково, що кажуть політикани. Для мене головне, що самі хлопці жодної вини за мною не бачать. Я дуже дорожу стосунками з тими-таки Мазуром, Зайченком і зі Шкілем, із яким, незважаючи на цей рубець, ми товариші», - заявив Луценко.
Докладніше читайте в інтерв'ю Сергія Рахманіна з Юрієм Луценком у свіжому номері «ДТ».