Литвин зареєстрував законопроект, яким запропонував скасувати "мовний" закон Колесниченко-Кивалова

Голова Верховної Ради Володимир Литвин вніс на розгляд парламенту законопроект, яким пропонує, зокрема, скасувати "закон Колесниченко-Кивалова" "Про основи державної мовної політики", який він сьогодні підписав і відправив на затвердження президенту.

Відповідний законопроект за № 11052 "Про порядок застосування мов в Україні" зареєстрований на сайті ВР у вівторок, 31 липня.

Нагадаємо, раніше Литвин відмовлявся підписувати вищезазначений закон і навіть написав заяву про відставку. Однак в останній день липня все ж зважився поставити свій підпис під скандальним законом, аргументуючи це тим, що в нього немає вибору.

Як зазначив Литвин у пояснювальній записці до свого нового законопроекту, його мета - унормування правових і організаційних принципів застосування в Україні державної мови, регіональних мов або мов меншин (відповідно до положень Конституції України, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, а також Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин у частині мов національних меншин в Україні).

Литвин також звертає увагу, що закон про ратифікацію Європейської хартії потребує доопрацювання в частині перегляду положень щодо статусу наведених у ньому мов, їх складу, диверсифікації тощо.

Крім того, основними положеннями законопроекту визначено, що статус української мови як державної є однією з основоположних засад конституційного ладу в Україні; державна мова застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

У законопроекті також визначено порядок і межі використання регіональної мови, мови меншини або мови національної меншини в Україні (що в жодному разі не зашкоджує розвитку та використанню державної мови). Статті 7-12 визначають чіткий механізм запровадження заходів, спрямованих на використання регіональної мови обласного значення (тобто регіональної мови, кількість громадян України - носіїв якої у відповідно Автономній Республіці Крим, області, місті Києві чи Севастополі становить 15 і більше відсотків населення).

"Цим проектом також пропонується визнати таким, що втратив чинність, закон України "Про засади державної мовної політики", оскільки його положення не відповідають Конституції України, іншим законам України, а також не узгоджуються із законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", - зазначено в пояснювальній записці.

Як відомо, Верховна Рада 3 липня прийняла в цілому скандальний закон про основи державної мовної політики, який розширює права російської мови. Автори законопроекту - депутати фракції Партії регіонів Вадим Колесниченко і Сергій Кивалов.

Опозиціонери, ряд експертів і громадських активістів переконані, що цей закон розширює сферу офіційного застосування російської мови, практично прирівнюючи його до державної.

Закон також отримав негативні оцінки в Європі. Верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ Кнут Воллебек розкритикував документ, оскільки він «зосереджується виключно на просуванні російської мови і не дає гарантій тим, хто розмовляє державною мовою».

Прийняття закону спровокувало масові акції протесту.

Раніше Литвин відмовлявся підписувати цей закон і навіть написав заяву про відставку. Проте Верховна Рада голосувала проти відставки спікера. У той же час, депутати більшості в той же день не проголосували за внесення до цього закону поправок, запропонованих спікером.

У зв'язку з цим, 31 липня Литвин все ж таки зважився поставити свій підпис під скандальним законом, аргументуючи це тим, що в нього немає вибору. Тепер закон направлено на підпис президентові Януковичу і набуде чинності після підписання главою держави.

Як повідомлялося, для вивчення ситуації та покращення положень цього закону президент Віктор Янукович створив групу фахівців. !zn

Читайте також:

У законі про регіональні мови російській приділено в 9 разів більше уваги, ніж іншим

Новий закон про мови надає українській статус нижчий, ніж у радянські часи

У мовному законі є «лазівки», що дозволяють прирівняти російську до державної