Лідери опозиції оцінюють ступінь готовності до координації своїх дій на трійку

Так, заступник лідера "Батьківщини" Олександр Турчинов не бачить проблеми в координації дій опозиційних сил.

«Ми готові до цього на всі п'ять балів», - сказав він.

Проблема, за словами Турчинова, полягає в іншому - в тому, що не всі партії, які висувають радикальні гасла і дають епатажні оцінки, є насправді опозиційними.«Як у всіх тоталітарних країнах, в Україні влада намагається створити дві групи керованих опозиціонерів. Одну - так звану конструктивну, іншу - провокаційно-деструктивну. Перед ними ставлять різні завдання, але одну мету: відволікти суспільство від реального шляху захисту своїх інтересів та скомпрометувати реальні політичні сили, готові опонувати владі. Оцінювати ставлення влади до опозиції можна лише так: влада боїться тих, проти кого реально бореться, проти кого запущено реальні репресії», - сказав він.

У свою чергу, лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк оцінив готовність опозиційних сил до координації дій на «двійку».

Лідер «Свободи» Олег Тягнибок вважає, що в Україні існує парламентська і позапарламентська опозиція. «Ключові події 2010 року продемонстрували, що парламентська опозиція не здатна захищати інтереси суспільства, інтереси українців в умовах, створених окупаційною адміністрацією. Масове «тушкування» як народних депутатів, так і депутатів місцевих рад від політичних сил, представлених у Верховній Раді, показує, що ступінь готовності цих партій для координації дій - одиниця», - упевнений він.

Лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко оцінює готовність до координації дій на тверду «четвірку».

«З двома уточненнями. Перше: якщо ми говоримо про опозиційні партії, а не про такі, що імітують опозицію на повідку у Банкової. І друге: самих дій наразі мало, і вони неефективні. Тому що опозиція роз'єднана і слабка, суспільство розчароване і багаторазово віддане різними партіями і політиками, в тому числі з табору нинішньої опозиції», - зазначив він.

Представник «Народної самооборони» Олесь Доній вважає, що «у реальному русі опору бере участь не так вже й багато політиків». «Вони належать до різних партій, але у них немає проблем з координацією дій. Оскільки вони в першу чергу хочуть діяти. Тобто протистояти існуючому режиму. Це і є реальна опозиція (хоча поки і не така численна). Ступінь здатності цих політиків та громадських діячів до координації я оцінив би на чотири з плюсом», - говорить Доній.

Що стосується номінальної опозиції, то, за словами політика, вона заслуговує оцінки на три з мінусом.

Лідер «Собору» Анатолій Матвієнко вважає, що сьогодні готовність опозиційних партій до координації своїх дій можна оцінити лише на двійку.

Лідер «Європейської партії» Микола Катеринчук вважає, що «в Україну дві опозиції. Перша - радикально-непримиренна. Друга - конструктивна і, м'яко кажучи, призначена».

«Тому навряд чи варто дивуватися, що 22 січня політики звернуться до України з різними меседжами і гаслами, з різних майданів. Поки готовність опозиції до координації дій я б оцінив у два бали. Але не забувайте, що до місцевих виборів був усього один бал. Сьогодні опозиційні сили вже хоча б говорять один з одним. Залишилося лише навчитися чути. І потенціал тут є», - говорить він.

Докладніше читайте в матеріалі «День напівсоборності» Інни Ведерникової у свіжому номері «ДТ. Україна».