Лабораторія законодавчих ініціатив: «Парламентську реформу виконано лише на 45,7%»

Парламентська реформа, розпочата у 2016 році, виконана сьогодні на 45%, зазначили в Лабораторії законодавчих ініціатив. З 2019 року прогрес помітно лише на 4%.

«Парламентська реформа була почата у далекому 2016 році з Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Ця реформа досі не завершена і втілена менше, ніж на половину. Тому можна вітати заяви керівництва Верховної Ради щодо необхідності виконання цієї реформи хоча б на 70-80%. Наскільки ж реформа імплементована наразі? За нашою методологією ми оцінюємо її виконання на 45,7% (95 балів з 208 можливих) станом на липень 2021 р.», – зазначили в громадській організації. 

За даними ГО, у порівнянні з березнем 2019 року прогрес у реформі просунувся вперед лише на 4%, що можна назвати «тупцюванням на місці». Тому, як зазначили в Лабораторії законодавчих ініціатив, рекомендації надані у 2019 році актуальні й сьогодні. Мова йде про:

• формування єдиного координаційного центру парламентської реформи;
• запровадження систематичної роботи над реалізацією рекомендацій: оновлення Дорожньої карти та плану пріоритетних дій із її імплементації;
• ухвалення концепції законодавчого процесу «від початку до кінця» (узгоджену з усіма суб’єктами законодавчої ініціативи), яка б відображала цільову систему вироблення та ухвалення рішень, визначала ключові етапи реалізації парламентської реформи та окреслювала б ефективні шляхи впровадження окремих її компонентів реформи. Це потрібно для забезпечення когерентності зусиль всіх суб’єктів законодавчої ініціативи;
• забезпечення ефективної комунікації щодо реформи як всередині фракцій та груп Верховної Ради, так і між діалоговими майданчиками;
• налагодження комунікації з Кабміном для кращої координації реформаційних процесів у парламенті та уряді;
• приведення регламенту Верховної Ради у відповідність до Конституції України;
• прийняття Закону «Про парламентську службу» в цілому;
• ухвалення кодексу депутатської етики.

Головною проблемою громадська організація назвала відсутність системності в реформування українського парламенту. Вказано, що особливо це стосується народних депутатів.

«Якщо реформи, які стосуються Апарату ВРУ і залежали від рішення керівництва Апарату (а також від політичного керівництва ВРУ), просувалися більш-менш комплексно та з урахуванням рекомендацій Дорожньої карти, то напрями, які стосуються правил та форматів роботи самих народних депутатів, або погіршилися в порівнянні з 2019 р., або залишилися приблизно на тому ж рівні. А там, де відбувалися покращення, вони були радше реакцією на поточні виклики та не надто засновувалися на рекомендаціях Дорожньої карти», – вказали в ГО.

Як додали в громадській організації, яскравим індикатором цього є те, що Верховна Рада дев’ятого скликання не переглядала Дорожню карту реформи. Крім того, чинний склад парламенту не оновлював її відповідно до викликів сьогодення. І це при тому, що в деяких напрямах Дорожня карта застаріла та втратила свою актуальність.

В Лабораторії законодавчих ініціатив зазначили, що основні покращення в рамках виконання Дорожньої карти стосуються апарату Верховної Ради, зокрема це:

• затвердження Стратегії розбудови Кадрового потенціалу;
• впровадження електронного документообігу, який все одно все ще існує паралельно із паперовим;
• аудит діяльності, здійснений Рахунковою палатою;
• діяльність з імплементації Комунікаційної стратегії;
• прийняття за основу законопроєкту «Про парламентську службу».

«Покращення загальної оцінки стану виконання рекомендацій можна пояснити тим, що сфери, дотичні до Апарату, покращилися більше, ніж погіршились сфери, дотичні безпосередньо до  депутатів», – додали в Лабораторії законодавчих ініціатив.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Верховна Рада відкрила сьому сесію

За даними ГО, певні позитивні зміни стосуються також і роботи народних депутатів:

• внесення змін до регламенту;
• впровадження практики підготовки Плану законопроєктних робіт;
• оприлюднення депутатських запитів;
• зменшення кількості комітетів. Хоча в цьому випадку, як вказали у ГО, є проблеми зі сферами їхньої відповідальності; 
• спроби покращення контрольної функції.

«Варто памʼятати, що наша методологія враховує процес імплементації рекомендацій, тому реформа оцінюється аж на 45,7%. Однак якби ми враховували лише повністю виконані  рекомендації (тобто орієнтувалися на результат, а не на процес), то стан виконання можна було б оцінити лише на 10%», – зауважили в Лабораторії законодавчих ініціатив.

Вказано, що лише п’ять з 52 рекомендацій в рамках реформи виконано повністю, тобто менше ніж 10%.  Всі вони стосуються апарату ВРУ. Зокрема, мова йде про рекомендації:

• номер 23 – впровадження стратегії інформаційних та комунікаційних технологій;
• номер 26 – Верховна Рада має розробити та схвалити «цифрову» стратегію;
• номер 35 – проведення аудиту Рахунковою палатою;
• номер 39 – впровадження у парламенті стратегії розбудови кадрового потенціалу;
• номер 40 – короткострокове стажування з огляду на умови працевлаштування слід відокремити від стажування державних службовців.

«Ресурс для збільшення оцінки виконання рекомендацій Дорожньої карти, за сприяння дотичних до Апарату ВРУ сфер, значною мірою вичерпано (оскільки більшість рекомендацій втілено або майже втілено).  Тому, задля збільшення частки виконаних рекомендацій при наступному оцінюванні, потрібно буде імплементувати інші рекомендації Дорожньої карти. Зокрема, значний потенціал для імплементації мають блоки «Законодавча спроможність та законотворчий процес», «Коаліція, опозиція та діалог», «Дотримання етичних норм та стандартів поведінки», адже рекомендації в них виконані менше, ніж на третину», – зазначили в ГО.

Вказано, що першочергово потрібно впроваджувати основні рекомендації, які стосуються законотворчого процесу. Водночас в громадські організації звернули увагу, що виконання таких формальних рекомендацій як електронна форма документообігу, не мають заміщати собою більш важливі. До останніх відносяться:

• впровадження концепції законодавчого процесу «від початку до кінця»;
• покращення експертно-аналітичного супроводу законопроєктів;
• покращення контрольної функції тощо.

«З того часу не проводився системний моніторинг. Однак поверхневий моніторинг показує відсутність помітного прогресу щодо впровадження реформи. За деякими пунктами спостерігається регрес, наприклад, Верховна Рада наприкінці 6 сесії вкотре відтермінувала перехід на електронний документообіг», – додали в громадській організації.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Верховна Рада має право законно затверджувати указ про воєнний стан дві доби — Данілов

Які законодавчі нововведення впливатимуть на наші життя у 2022 році, читайте в огляді від Лабораторії законодавчих ініціатив «Закони нового року» та «Закони нового року. Частина 2».