Кулеба не відповів, ким мають бути майбутні префекти — політичними призначенцями президента чи держслужбовцями. Адже ще зарано

Децентралізація на сьогодні є драйвером дуже багатьох процесів у державі, яких уже не зупинити, заявив заступник голови ОП Олексій Кулеба під час інтерв'ю ZN.UA, коли його запитали, чи планує влада взагалі завершувати цей процес, позаяк законопроєкт №4298 застряг у нетрях парламенту.

"Але тут, як і в будь-якому процесі, є плюси й мінуси, - продовжив посадовець. - На якомусь етапі ОМС отримали досить багато повноважень та фінансів. Безконтрольних. Що викликало певний перекіс — і політичний, і господарський. Потім сталося повномасштабне вторгнення, і на певний час усі про цю тему забули".

Кулеба відзначив, що тут важливо визначити, на якому  етапі зупинилася реформа.

"Нагляд з боку держави — не спроба зупинити реформу, як намагається подати дехто, маніпулюючи фактом введення військових адміністрацій, а необхідність її збалансувати. Тут потрібно чітко розділяти воєнний і мирний час, готуючи необхідне законодавство, - пояснив він. - Я знаю, що йде дискусія у профільному парламентському комітеті, який у першу чергу має позначити позицію з цього питання. Позиція ж офісу президента очевидна: всебічне обговорення та ввімкнення механізму нагляду за законністю прийнятих рішень". 

Втім представник ОП не зміг чітко відповісти на питання про те, будуть префекти/голови обласних і районних адміністрацій політичними фігурами, чи ні. Це важливо, адже саме колишній заступник голови ОП Кирило Тимошенко ініціював до другого читання повністю переписаний під президента законопроєкт.

Кулеба тим часом вважає, що відповіді на це питання недостатньо.

"Ви правильно розпочали нашу розмову з питання про важливість регіональної політики. У рамках пошуку відповіді на нього ми маємо зрозуміти, куди ми йдемо як держава, яка в нас загальна стратегія. Зрозуміло, що наші цінності лежать у площині демократичних. За які ми й боремося в цій війні як частина цивілізованого світу. Але на перехідний період піде якийсь певний відтинок часу. Коли в нас розпочнеться новий етап європейської інтеграції і суб'єктного становлення вже як розвиненої, а не воюючої держави, - відзначив він. - Спочатку нам потрібно глобально зрозуміти, яку країну ми будуватимемо після війни. І в рамках пошуку відповіді на це ключове запитання ми прийдемо до оптимального адміністративного та політичного устрою, в рамках якого й лежатиме та норма, про яку ми говоримо". 

"Але 2015 року, коли стартувала децентралізація, і 2022-го, коли ЄС висунув продовження реформи як ключову умову вступу, ми вже розуміли, яка в нас буде країна. Деконцентрована й децентралізована. Історія ж із політичним призначенцем — це абсолютно інший, волюнтаристський вибір чинної влади", —наголосила редактор відділу політики Інна Ведернікова. 

"Я зараз не сперечатимуся, тому що будь-яке слово може бути маніпулятивно використане, —відповів заступник глави ОПУ. — Його легко вирвати з контексту. Ми перебуваємо в будинку, який безпосередньо визначає політику держави. І тому не можемо виходити на будь-які висновки з контексту цієї розмови або законопроєкту. Інакше завтра всі ЗМІ підхоплять, що Кулеба є прибічником президентської республіки

Війна диктує свої наративи. Сьогоднішній час вимагає особливої відповідальності. Безумовно, є червоні лінії, за які ми переходити не можемо. З одного боку, ЄС, діалог із яким не припиняється і є драйвером. З іншого — безумовно, наші люди, які завжди дають владі зрозуміти, що вона порушує суспільний договір, - відзначив посадовець. - Водночас ми з вами маємо чітко зрозуміти, що в нас будуть певні особливості. Перед нами неминуче постане питання: коли проводити вибори на деокупованих територіях? Тут є різні історичні моделі. Десь вибори не проводилися два роки, десь — п'ять років. Яку модель муситимемо вибрати ми з урахуванням тих ввідних, про які ми вже проговорили? З урахуванням децентралізації, демократичних цінностей та іншого?"

Це означає, що на українців чекає дуже важливий процес. 

"Тому важливо, щоб ми з усіх формулювань чітко розуміли, про що говоримо. Припустімо, що ми визволили Крим і Донбас. Чи однаковий час має минути для того, щоб ми могли провести там вибори? Крим окупований із 2014 року, Донбас — із 2015-го. Якась частина Донбасу перебуває у стані активної війни вже впродовж дев'яти років. Усе це виклики, на які доведеться відповідати", - підсумував він. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війна і вибори. Яка перемога важливіша?

Більше матеріалів Інни Ведернікової читайте за посиланням.