Вже понад рік в Україні для народних депутатів діє кримінальна відповідальність за неперсональне голосування у Верховній Раді, охрещене гострословам з народу «кнопкодавством».
Нещодавно виповнився рівно рік, як Офіс генерального прокурора розпочав першу справу щодо кнопкодавства, «піонером» став позафракційний мажоритарник із Закарпаття (нині член групи «Довіра») Владислав Поляк.
Справа Поляка цікава тим, що це перша реальна спроба притягнути депутата-кнопкодава до відповідальності. Але розслідування, яке можна було б закінчити за два-три місяці, затягується, пише аналітик «Руху ЧЕСНО» Дмитро Черетун.
Кнопкодава упіймали на гарячому за місяць після криміналізації кнопкодавства (закон набрав сили 16 січня 2020 року - ред.). На засіданні 21 лютого 2020 року він щонайменше тричі кнопкодавів за відсутнього колегу при розгляді поправок до законопроєкту про відкриття ринку землі.
Того ж дня генпрокурор Руслан Рябошапка вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані щодо кнопкодавства Поляка. За досудове розслідування взялося ДБР.
Представники «ЧЕСНО» погодилися всіляко сприяти слідству в цій справі та свідчити на допитах. Відеограф Дмитро Єршов віддав слідству смартфон з відео кнопкодавства. У вересні 2020 року журналісти направили до Держбюро запит про перебіг розслідування справи Поляка, але відповіді не отримали.
На погоджувальній раді 25 січня 2021 року спікер ВР Дмитро Разумков звернув увагу на те, що розслідування «кримінальних проваджень» за фактами кнопкодавства триває майже рік, але досі не дійшло логічного завершення. Це з жалем також констатував перший віцеспікер Руслан Стефанчук.
За три тижні після цих заяв, 12 лютого, Офіс генпрокурора оголосив Полякові підозру в кнопкодавстві. Для вручення повідомлення про підозру депутат не з'явився, про причини неявки не повідомив. З огляду на це письмове повідомлення направили до Апарату ВР, за місцем проживання депутата, на електронну пошту й інші відомі стороні звинувачення засоби зв'язку.
В Офісі генпрокурора також наголосили, що «вживають заходів» для завершення слідства та направлення обвинувального акта щодо Поляка до суду.
На запит «Руху ЧЕСНО» у Венедіктової відповіли, що «з метою збереження таємниці досудового розслідування» не можуть розповісти про слідчі й інші процесуальні дії в цьому провадженні, а також їх результати.
Ексгенпрокурор Руслан Рябошапка в своєму Facebook висловив думку, що цю справу дійсно можна було завершити «за два-три місяці», натомість її досі розслідують. «Пояснення цієї процесуальної «жуйки» тільки одне - затягнути справу, щоб сплили всі терміни притягнення до відповідальності та щоб кнопкодав залишився безкарним», - переконаний Рябошапка.
Але факт залишається фактом: протягом всього року кнопкодав залишався з мандатом народного депутата.
Крім Поляка, кримінальні провадження відкрито щодо ще двох депутатів-кнопкодавів: зокрема, щодо мажоритарника з групи «Довіра» Андрія Іванчука. Справу щодо Іванчука Офіс генпрокурора відкрив тільки з другої спроби. Друге провадження ОГП почав за фактом кнопкодавства під час голосування Верховної Ради за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти.
Про те, чому потрібно запобігати кнопкодавству, а не карати за нього, читайте в статті Дмитра Черетуна «Кнопкодави. Перша кримінальна справа»в ZN.UA.