Хоча у президента, відповідно до закону про правовий режим воєнного стану, є повноваження ввести військові адміністрації в громаді, зараз це робиться колегіально з урахуванням хай формальних, але пропозицій Генштабу та ВА. Коментуючи ризики законопроєкту в інтерв'ю редактору відділу політики Інні Ведерніковій, заступник глави ОПУ Олексій Кулеба заявив, що на виході після всіх суперечок та обговорень "ми отримаємо зрозумілий каскад моделей управління на деокупованих територіях".
"Ось ви знаєте про те, що депутати Луганської обласної ради досі мають повноваження. Розумієте рівень проблеми? Або Запорізька облрада. Вона теж нині діє, її ніхто не розформував. Депутати просто не збираються. 28 депутатів ОПЗЖ і 16 квазі… Ось про що йдеться", - відзначив Кулеба.
Але проблема в тому, що у 2015-го року було прийнято закон про військово-цивільні адміністрації (ВЦА), в ряді громад Донецької та Луганської областей, а також у самих областях були утворені військово-цивільні адміністрації. Тоді всі говорили про їх тимчасову необхідність. У результаті, сім (!) років прямого президентського правління. З повністю непрозорим бюджетом. За відсутності законодавчо прописаних підстав як для введення ВЦА, так і для продовження їхньої діяльності. У законопроєкті про військові адміністрації — той самий підхід. Якщо скласти ці пазли, то діалог із ЄС може порушитися.
"Думаю, що на виході після всіх суперечок та обговорень ми отримаємо зрозумілий каскад моделей управління на деокупованих територіях. Спочатку — військова адміністрація, яка через певний час трансформується у військово-цивільну адміністрацію. І тільки за нею — цивільна адміністрація, в рамках якої відновляться процеси громадянського суспільства, включно з виборами", - відповів на це Кулеба.
Щодо термінів кожного з етапів. Каміння в город законопроєкту №8056 летить не тільки від експертів, а й від Головного науково-експертного управління парламенту. Його фахівці у своєму висновку до законопроєкту наполягають на тому, що не можна змішувати державні функції та місцеві. Що держава в особі президента перебирає невластиві для неї повноваження. За рамками Конституції.
Кулеба навів приклад із власного досвіду в Київській області: "Ніхто не вводив в Ірпені військову адміністрацію, але за фактом там приймалися військово-адміністративні рішення та проводилися стабілізаційні заходи. Знадобилося два місяці для того, щоб розмінувати територію, відновити мережі, налагодити роботу адміністрації, по суті, повернувши державу в місто. І це в громаді, яка лише за двадцять кілометрів від столиці й була досить швидко визволена.
А що ми побачимо на Донбасі через дев'ять (!) років окупації? Там доведеться приймати рішення в рамках воєнної операції. Причому йдеться про промислові агломерації, а не просто міста. Притягнення до відповідальності колаборантів і наступні стабілізаційні, у тому числі економічні, дії чітко розписано в нормативній базі.
У мене була зустріч із експертами, ми досить довго на цю тему говорили. І коли ми чітко бачимо практичну площину, питання про строки не виникають. Тому що всі розуміють, що ніхто зараз не може сказати, скільки часу знадобиться на розмінування. А ми можемо ввести цивільну адміністрацію, якщо населені пункти не розміновано? Ні. Це велика робота, яку потрібно планувати зараз для того, щоб оперативно включатися потім".
Однак якщо в законі чітко не виписати підстави для введення та продовження строків тощо, то в нас не буде запобіжників, які не дозволили б владі скотитися в авторитарну історію. Про це саме вам кажуть асоціації ОМС.
"Військові адміністрації, згідно з законом, мають припинити свої повноваження упродовж 30 днів після закінчення воєнного стану. Інші норми буде опрацьовано в законодавстві. Я думаю, що для нас авторитаризм ніколи не буде проблемою. Бо ми надто дорого платимо за демократію. І запитувати буде як Європа, так і суспільство", — впевнений Кулеба.
Більше матеріалів Інни Ведернікової читайте за посиланням.