Ківа спровокував дипломатичний скандал, закликавши підтримати Вірменію в «тисячолітній війні з мусульманським світом»

Посольство Азербайджану в Україні висловило обурення закликом народного депутата від фракції ОТЗЖ Іллі Ківи надати допомогу Вірменії в конфлікті щодо Нагірного Карабаху.

Відповідне звернення посольство Азербайджану направило спікеру Верховної Ради Дмитру Разумкову.

Дипломати відзначили заяву президента України Володимира Зеленського, який заявив про підтримку територіальної цілісності Азербайджану.

Водночас вони вказали на ксенофобський характер заяви Ківи.

«Дозвольте висловити наше крайнє обурення з приводу недавнього відеозвернення народного депутата Іллі Ківи на своїй сторінці Фейсбук про «війну між Туреччиною і Вірменією» із закликом до православних християн «приєднатися до тисячолітнього протистояння християнського і мусульманського світу і надання допомоги Вірменії в цій справі», - йдеться в заяві.

Азербайджан вважає, що такі "гучні висловлювання" Ківи, щодо якого на підставі звернень громадян, а також матеріалів в ЗМІ з сьогоднішнього дня розпочато перевірку способу її життя, «виправдовують його людиноненависницьке ставлення до людей різної віри, які проживають в мирі та злагоді також і в багатонаціональній і багатоконфесійній Україні».

Відзначається, що подібні «висловлювання» народних депутатів України не відповідають духу стратегічного партнерства між Києвом і Баку і можуть викликати лише «крайнє обурення серед широкої громадськості як Азербайджану і Туреччини, так і української та світової громадськості».

Відзначається також, що такі провокаційні заклики суперечать затвердженої Стратегії національної безпеки України та статті 37 Конституції України про заборону «пропаганди війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі».

Відзначимо, що Ківа опублікував своє відеозвернення із закликом підтримати Вірменію 4 жовтня.

Нагадаємо, вранці 27 вересня карабахський конфлікт спалахнув з новою силою. Сторони конфлікту - Вірменія і Азербайджан - звинуватили один одного в наступальних діях і ракетному обстрілі житлових кварталів у регіоні Арцах (нинішній Нагорний Карабах і прилеглі території).

Подальший розвиток ситуації багато в чому залежить від того, яку позицію займатимуть у війні за Нагірний Карабах Москва і Анкара. Туреччина всіляко підтримує Азербайджан. Але виглядає вкрай малоймовірним, що Анкара відкрито втрутиться в збройний конфлікт на боці Азербайджану.

А ось яку позицію займатиме Москва, яка озброювала як Єреван, так і Баку? Російське МЗС закликає до переговорів. Але Кремль уже довгі роки проводить в регіоні політику «розділяй і володарюй», що підсилює його позиції на Південному Кавказі. «Розморожування» ж нагірно-карабаського конфлікту дозволяє росіянам досягти ряду стратегічних цілей. По-перше, перерізати нафтові і газові комунікації через Південний Кавказ, за ​​якими азербайджанські енергоносії потрапляють на європейський ринок. По-друге, продемонструвати Китаю, що найбільш оптимальним маршрутом розгалуженого проекту «Один пояс - один шлях», є російська гілка, а не південнокавказька.

Баку почало наступ в Нагірному Карабасі, прагнучи відновити суверенітет над регіоном. Найближчі дні покажуть, чи вдасться Азербайджану досягти своєї мети. Поки ж азербайджанська армія взяла під контроль шість населених пунктів регіону і кілька стратегічних висот в зоні конфлікту. Про те, що відбувається в Нагірному Карабасі, читайте в статті Володимира Кравченка «Осіннє загострення».