Україна визначила низку цілей, з якими вирушає на липневий саміт НАТО в Анкарі. При цьому після чотирьох років інтенсивної війни та маючи унікальний бойовий досвід, Київ вважає, що Україна більше не реципієнтбезпеки, а її контриб'ютор, пише у статті «Без ілюзій: навіщо Україна їде на саміт НАТО в Анкарі» Володимир Кім.
«Незважаючи на проблеми, розчарування та скептицизм, Київ їде до Анкари не з порожніми руками. Україна, яка вже понад чотири роки веде найінтенсивнішу війну в Європі з часів Другої світової, прийшла на саміт з унікальним бойовим досвідом, розвиненою дроновою індустрією та власним оборонно-промисловим комплексом, здатним виробляти зброю в умовах активних бойових дій. У Києві вважають, що Україна сьогодні не реципієнт безпеки, а її контриб'ютор», — пише автор.
За словами Кіма, це заявка на нову формулу відносин з НАТО. Банкова хоче зафіксувати її в підсумковому документі саміту. Якщо в Анкарі члени Альянсу закріплять таку логіку в рішеннях і практичних механізмах, то цей саміт стане ще одним кроком до переосмислення місця України в архітектурі безпеки Європи на тлі невизначеності майбутнього формату взаємовідносин.
«Але для нашої країни важливо, щоб це переосмислення торкнулося й питання гарантій безпеки, без яких українці вічно житимуть під загрозою відновлення війни з боку Кремля та з ризиком опинитися наодинці з агресивною Росією», — додав Кім.
За словами автора, одне із завдань, які поставив Київ перед самітом, вже вдалося вирішити — візит президента України Володимира Зеленського до Анкари. Під час візиту до Києва генсек Альянсу Марк Рютте передав йому запрошення.
Крім того, Київ хоче проведення засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів. І, судячи з усього, додає автор, в Анкарі таке засідання відбудеться. Але поки що невідомо, хто зустрічатиметься: міністри закордонних справ чи глави військових відомств.
Також Київ зараз зацікавлений у вирішенні питання фінансування України з боку НАТО, а також співпраці у сфері оборонно-промислового комплексу.
