Хто винен у тому, що у бюджеті не вистачає грошей на соціальні програми? — соцопитування

У грудні 2021 року респондентам було запропоновано подумати над тим, хто найбільше відповідальним за те, що у державному бюджеті України постійно не вистачає коштів на якісну освіту, медицину, пенсії і соціальні виплати. Зокрема, опитані могли вибрати лише один з чотирьох варіантів. У результаті 45,3% українців,  опитаних за допомогою Фонду «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва та Центру Разумкова, висловили думку, що винна влада, яка розкрадає гроші.

На визначення «винних» у постійному дефіциті державних коштів на соціальну інфраструктури та соціальні видатки значний вплив мають політичні вподобання опитаних, зокрема вибір політичної партії. Більшість прихильників різних опозиційних партій схильні звинувачувати владу, а прибічники правлячої партії воліють розділяти відповідальність за такий стан справ між усіма (владою, бізнесом та громадянами). 

Розподіл відповідей за політичними вподобаннями, %

Найбільше критично налаштованих проживає у східному макрорегіоні (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська області).

Розподіл відповідей за макрорегіоном проживання, %

Склад макрорегіонів: Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області; Центр – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, а також місто Київ; Південь – Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Схід – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська області.

Важливо зазначити, що 2/3 прибічників економічної інтеграції з Росією також схильні звинувачувати владу в дефіциті коштів на важливі соціальні потреби.

Яким інтеграційним напрямом має йти Україна? 

Також, під час опитування ми запропонували респондентам визначитися з пріоритетними питаннями (не більше 5-ти позицій з 11-ти), на які, на їхню думку, влада повинна скерувати більше бюджетних коштів у 2022 році. У результаті опитування отримано такі відповіді:

У трійці пріоритетів — підвищення  зарплат (68,8%),  пенсій (67,4%), а також забезпечення лікарень і поліклінік  (60,2%). 

46,6% громадян вважають, що потрібно насамперед зміцнювати армію. Причому чоловіки частіше за жінок підтримують збільшення видатків на зміцнення армії.

Найменшу підтримку серед запропонованих позицій має збільшення видатків на антикорупційні (4,7%) та правоохоронні (7,3%) органи і програму «Президентський університет» (7,9%). Таке ставлення додатково свідчить про високу недовіру громадян до правоохоронних органів, які попри значні видатки не демонструють помітних успіхів у боротьбі із злочинністю та корупцією.

Опитування показало цікавий розподіл пріоритетів серед прихильників різних політичних сил, що дозволяє робити припущення як про загострення суперництва між «ідеологічно близькими» партіями, так і про перспективи співпраці у разі потрапляння таких партій у парламент.

Так, найбільшими прихильниками збільшення пенсій та зарплат є виборці «Батьківщини» та партії «Наші». Активність цих двох партій може становити загрозу для електоральних перспектив «Опозиційної платформи – за Життя». 

Спрямування державних коштів на зміцнення армії має найбільшу підтримку серед виборців «Європейської солідарності», «Сили і честі» та «Слуги народу». 

Більш обережне, помірковане ставлення до пропозицій перерозподілу бюджету на користь соціальних видатків зближує виборців «Слуги народу» та «Європейської солідарності» і значно збільшує відстань між ними та рештою опозиційних сил.

Виборці «Розумної політики» відрізняються від виборців «Слуги народу» більшою схильністю підтримувати соціально орієнтовану політику, і таким чином «Розумна політика» ближча до «Батьківщини», ОПЗЖ та «Наших», ніж до «Слуги народу».

Розподіл відповідей за політичними вподобаннями, %

Помітно, що кожен п’ятий потенційний виборець «Слуги народу» та кожен десятий виборець «Батьківщини» та «Сили і честі» схильні підтримувати рішення, спрямовані на посилення фіскального тиску на бізнес та державного контролю за підприємницькою діяльністю.

Підтримка президентських ініціатив, а саме схвалення пріоритетного фінансування «Великого будівництва», «Президентського університету» та «Мільярда дерев» значною мірою зумовлена політичними вподобаннями респондентів. Виборці партії «Слуги народу» удвічі-утричі частіше надавали пріоритет усім трьом ініціативам Володимира Зеленського.

«Велике будівництво» підтримується значною кількістю громадян, які підтримують різні опозиційні партії: найбільше таких серед потенційної політичної сили Дмитра Разумкова «Розумна політика» (майже 30%), найменше – серед тих, хто проголосував би за партію Євгенія Мураєва «Наші» (14%).

Загалом програми «Велике будівництво» та «Мільярд дерев» користуються підтримкою наймолодшою вікової групи (18-29 років). 

На додаток, «Велике будівництво» має найбільше схвалення серед мешканців західних областей країни.

Розподіл відповідей за макрорегіоном проживання, %

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва з 17 по 22 грудня 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів.  Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Опитування здійснено власним коштом на замовлення «Дзеркала тижня».