Канада вважає, що "чорні ящики" збитого в Ірані пасажирського лайнера власністю України

Канада вважає, що Україна має пріоритетне право на дослідження самописців"збитого в Ірані українського авіалайнера, оскільки "чорні ящики" - це невід'ємна частина літака.

Канада і Україна дуже тісно співпрацюють в розслідуванні катастрофи літака "Міжнародних авіаліній України", яка відбулася в Ірані.

Про це в Мюнхені повідомив міністр закордонних справ Канади Жан-Філіп Шампань, передає Укрінформ.

Про це у Мюнхені повідомив міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань, передає кореспондент Укрінформу.

"Ми дуже тісно співпрацюємо із нашими українськими колегами. З першого дня вони були партнерами у рамках міжнародної групи координації та реагування, ми цінуємо співпрацю з ними", - наголосив Шампань.

Він додав, що Україна, як і Канада, хоче отримати доступ до інформації з "чорних скриньок" збитого літака.

"Чорні скриньки" належать українцям, вони були частиною літака. Я говорив із керівником авіакомпанії... Ми обговорили передачу скриньок, аби якомога швидше їх проаналізували", - зазначив міністр.

Очільник МЗС Канади підкреслив, що в усіх постраждалих сторін залишається багато важливих запитань.

"Авіакомпанія, українці та канадці мають запитання, світова спільнота вимагає прозорості", - наголосив Шампань.

Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар у своїй статті для ZN.UA пише, що про російський чинник у збитті літака "Міжнародних авіаліній України" під Тегераном 8 січня важливо розуміти декілька речей, перша з яких – Росія та Іран - союзники в Сирії та багато в чому на Близькому Сході.

Але це не означає, що вони союзники у всьому. У сфері нафти та газу Росія та Іран - конкуренти, зазначає автор.

"Росії потрібні високі ціни на нафту, і одержати їх обмеженням експорту через механізм домовленостей ОПЕК+ уже не виходить, - ефект знижується на тлі зростання потоку американської сланцевої нафти. Для Росії є тільки один варіант - велика ірансько-арабська війна у Перській затоці", - пише Гончар.

Експерт підкреслює, що варіант спровокувати ірано-арабську війну в Перській затоці 14 вересня 2019 року, коли з використанням іранських безпілотників і крилатих ракет було завдано удару по саудівській нафтовій інфраструктурі з допомогою єменських хуситів, дав обмежений і тимчасовий ефект, а не такий, на який розраховували сценаристи в Москві й Тегерані.

Детальніше про фатальний рейс PS752 і про те, хто міг стояти за проникненням в іранську систему протиповітряної оборони, читайте в статті Михайла Гончара "Іхтамнєт", але сліди залишилися" для видання "Дзеркало тижня. Україна".