Єрмак вийшов із СІЗО

Колишній голова офісу президента України Андрій Єрмак, за якого внесли всю суму застави в розмірі 140 мільйонів гривень, вийшов із слідчого ізолятора (СІЗО), повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк.

Парламентар на своїй сторінці в Telegram-каналі оприлюднив кадри виходу Єрмака із СІЗО. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У ЦПК розповіли про людину, яка хотіла взяти Єрмака на поруки

На запитання журналістів, "Чи сиділи ви в платній камері", Єрмак відповів: "Так, я сидів у платній камері. Адвокат мій проплатив". 

За інформацією журналістів "Суспільного", Єрмак також розповів, що не знає, хто вніс за нього заставу. Він додав, що це зробили "багато людей". 

 Єрмак перебував у СІЗО чотири дні. В "УП" повідомили, що здійснено близько 200 платежів для покриття застави. 

8 мільйонів гривень застави за Єрмака внесла його колишня бізнес-партнерка, юристка Роза Тапанова, яка є багаторічною членкинею наглядових рад "Ощадбанку" та "Укрнафти". У 2024 році вона входила в число так званих «5-6 менеджерів» із найближчого оточення Володимира Зеленського. Ще 30 мільйонів гривень вніс футболіст, колишній головний тренер збірної України Сергій Ребров. 9,8 мільйона гривень надійшло від компанії "Міраліф". 5 мільйонів гривень вніс адвокат Єрмака Ігор Фомін та 6,5 мільйона гривень — адвокат і колишній партнер об’єднання Asters Сергій Свириба.

Андрія Єрмака підозрюють у правопорушенні за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України щодо легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом. Разом із ним у справі як підозрювані проходять колишній віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов, бізнесмен Тімур Міндіч та чотири підконтрольні Чернишову особи.

Мова про будівництво чотирьох будинків так званого кооперативу "Династія" у Козині під Києвом, яке фінансували грошима фіктивних компаній, готівки з "пральні Міндіча", яка займалась відмиванням грошей на корупційних схемах у ПАТ "НАЕК "Енергоатом".

 Про те, що ми маємо запам'ятати про поведінку влади під час війни читайте у статті Інни Ведернікової «Данина з війни. Як влада привласнює Україну та що ми маємо запам’ятати, аби це не повторилося».