Голова МЗС Естонії вказав на необхідність продовження санкцій проти Росії

Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу висловився за продовження діючих санкцій проти Росії. На майбутній зустрічі з головами МЗС держав ЄС у Люксембурзі в понеділок, 17 червня, держав Євросоюзу Рейнсалу планує звернути увагу колег на необхідність збереження тісного співробітництва ЄС і НАТО і солідарної політики щодо РФ, передає "Європейська правда".

Естонський дипломат нагадав, що з моменту окупації Криму в 2014 році ЄС послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

"Санкції як і раніше є одним з найбільш ефективних засобів реагування на грубе порушення міжнародного права, і ми маємо дотримуватися єдиної лінії продовжувати їх до тих пір, поки Росія не зробить конкретні кроки з виконання Мінських домовленостей і деескалації. У цьому контексті Естонія звертає велику увагу на трансатлантичну єдність і підвищення ефективності співробітництва НАТО і ЄС", - зазначив Рейнсалу.

Міністр підкреслив, що для Естонії важливо формування єдиної зовнішня політики ЄС всіма союзними державами рівною мірою.

Посли ЄС 12 червня погодили продовження санкцій проти Росії за незаконну анексію Криму і Севастополя до 23 червня 2020 року. Перші санкції проти Росії за анексію Криму Євросоюз запровадив у березні 2014 року. Згодом до них додалися санкції за російську агресію в Донбасі і захоплення трьох українських кораблів з екіпажем 25 листопада в Керченській протоці. З червня 2014 року Рада ЄС прийняла обмежувальні заходи в якості реакції на незаконну анексію Криму і Севастополя Росією, які діють у відношенні фізичних і юридичних осіб ЄС і обмежені територією Криму і Севастополя.

Санкції включають заборону на імпорт продукції з анексованого Криму чи Севастополя в ЄС, інвестиції в регіон, туристичні послуги на півострові (зокрема, європейські круїзні судна не можуть заходити в порти на півострові, крім надзвичайних ситуацій), експорт певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання у Криму у транспортній, телекомунікаційній та енергетичному секторах, а також пов'язаних з розвідкою і видобутком нафти, газу та мінеральних ресурсів. Також ЄС забороняє надавати технічну допомогу, посередницькі, будівельні або інженерні послуги, пов'язані з інфраструктурою в цих секторах.