Гальчинський: Стратегія соцполітики повинна зосереджуватися на зміцненні середнього класу

Нова влада, як, до речі, і попередня, так і не визначилася зі стратегією соціальної політики, яка не може обмежуватися державною підтримкою малозабезпечених верств населення, як це декларується.

Таку думку в інтерв'ю ZN.UA висловив одін із головних ідеологів ліберальних реформ, що проводилися в Україні з 1994-го по 2004 рік Анатолій Гальчинський.

На його думку, стратегія соціальної політики повинна зосереджуватися в першу чергу на вдосконаленні соціальної структури суспільства і насамперед - на зміцненні позицій середнього класу. «Це основний лакмус ліберальності відповідної політики, що включає різноаспектний комплекс економічних, соціальних, духовних і політичних перетворень, спрямованих на забезпечення домінантності в суспільстві середніх верств населення, які є основним носієм лібералізму і демократії, соціально-політичної стабільності. Ваш читач, звичайно, розуміє, наскільки далекі нинішні правителі від розуміння значущості сказаного», - зазначив експерт.

Інший аспект, за його словами, полягає в тому, соціальна політика повинна якомога повніше зосереджуватися на працюючому населенні, на створенні максимально сприятливих умов реалізації його креативного потенціалу, збільшенні на цій основі економічного багатства.

«Розв’я зання проблеми бідних і малозабезпечених верств населення, пенсіонерів можливе лише в такий спосіб. Зазначений підхід передбачає подолання штучного розчленування економічної і соціальної політики. Влада і цього не розуміє. У нас існують два окремі міністерства - економіки і соціальної політики, тоді як насправді йдеться про єдине ціле, нерозривний комплекс соціально- економічних відносин», - зазначив А. Гальчинський.

З цим, за його словами, пов'язана проблема оптимізації соціальних витрат. «Ми давно вичерпали можливості вирішення соціальних проблем через механізми державного бюд­жету. На Заході держава широко використовує активні економічні, у тому числі й фіскальні, інструменти, що стимулюють приватні соціальні інвестиції. В окремих країнах вони сягають 35-40% загального рівня соціальних видатків. Це стосується насамперед великих корпорацій, які дедалі більшою мірою перетворюються не стільки на суто економічні, скільки на соціально-економічні і гуманітарні осередки суспільства», - підкреслив експерт.

Докладніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в інтерв'ю Юрія Сколотяного з Анатолієм Гальчинським.