Гальчинський: Економічні реформи безглузді без орієнтації на логіку розвитку суспільства

Економічні реформи не лише втрачають сенс, але й залишаються безрезультатними, якщо вони не пов'язані з логікою розвитку суспільства в цілому. Це є ахіллесовою п'ятою настільки розрекламованих і фактично бездіяльний реформ Віктора Януковича.

Таку думку в інтерв'ю ZN.UA висловив один з головних ідеологів ліберальних реформ, що проводилися в Україні з 1994-го по 2004 рік Анатолій Гальчинський.

«Треба розуміти й інше. Отримавши свободу, людина прагне всіма доступними їй способами захистити свою культурну, національну, психологічну, світоглядну ідентичність. Прин ципово значущі в цьому й істо ричні традиції, сімейні цінності. Влада, насамперед президент, не розуміють цього. Три віце-прем’єри займаються в нас еко номікою, а посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань узагалі скоротили. Цим усе сказано. Щоб змінити цю ситуацію, по т рібні принципово інші сві то г лядні домінанти», - підкреслив А. Гальчинський.

Говорячи про економічні проблеми, він зазначив, що головне для лібералізму в економічній політиці - непорушність приватної власності. «У зв’язку з цим існує ще одна проблема. Ми мало робимо для становлення сучасної недержавної соціальної інфраструктури. На Заході пенсійні фонди концен т рують 70% ВВП, у США та Авст рії - понад 90%, Голландії - 120%, Швейцарії - 113%. За останні десять років у Бразилії відповідні активи зростали середньо річ ними темпами, що перевищують 15%. Адже це важливий інвестиційний ресурс в економіці», - підкреслив експерт.

На його думку, за попередні роки Україні вдалося сформувати «критичну масу» приватної власності. «Однак слід бути реалістами, спуститися з Місяця на Землю і визнати, що процес масової приватизації, первинного нагромадження капіталу, який здійснювався в умовах практичного демонтажу влади, системної незбалансованості правового поля, несформованості ринкової інфраструктури і громадянського суспільства, не міг «на виході» не дати якісно деформованого продукту, який потребує істотної корекції», - вважає А. Гальчинський.

Він переконаний, що ініціатива в цьому повинна виходити, перш за все, від самого приватного капіталу: «Це необхідно для забезпечення його не тільки конкурентоспроможності, а й соціальної привабливості, подолання наявної в товаристві психологічної відчуженості. Держава має активно стимулювати цей процес. Якщо на Заході відносини власності - найбільш динамічна система економіки, то у нас ця проблема взагалі не стоїть на порядку денному економічної модернізації. Незважаючи на її особливу актуальність, про неї навіть не згадують.
Складається враження, що влада, одержуючи відповідні дивіденди, зацікавлена в збереженні щодо цього питання статус-кво».

Докладніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в інтерв'ю Юрія Сколотяного з Анатолієм Гальчинським.