За його словами, Естонія наполягає на своїй позиції щодо того, що санкції відносно Росії у зв'язку з ситуацією на сході України, нелегальною анексією Криму повинні зберігатися до тих пір, поки не буде компенсовано завданих збитків, поки Росія не повернеться до дотримання принципів міжнародного права.
"ЄС підтримує Україну, і ми вважаємо, що нам слід підтвердити підтримку конкретними кроками. Одним з таких кроків могло б стати введення додаткового режиму санкцій, так званого "азовського пакету санкцій" відносно Росії у відповідь на події в Азовському морі", - цитує слова Міксера Інтерфакс-Україна.
Міністр також зазначив, що позиція Естонії полягає у тому, що, якщо виникла ситуація, для вирішення якої необхідно обґрунтоване введення додаткових заходів протидії, то можливості слід ретельно зважити і, в разі необхідності, впровадити.
Нагадаємо, 18 грудня 2018 року Кабмін схвалив і виніс на розгляд Ради національної безпеки і оборони (РНБО) новий пакет пропозицій про введення санкцій проти ряду компаній і громадян РФ. У списку санкцій уряду опинилися 23 людини і група російських і європейських компаній, що забезпечують діяльність окупантів в анексованому Криму.
26 грудня РНБО підтримав введення санкцій проти російських компаній і громадян, причетних до організації псевдовиборів в окупованих районах Донбасу і атаці на корабельну групу ВМС України в Керченській протоці.
Санкційний список не був оприлюднений, але президент України Петро Порошенко на засіданні РНБО повідомив про те, що в нього потраплять, зокрема, депутати Державної Думи РФ від партії "Єдина Росія" і ЛДПР, і підприємства, які постачають зброю російській армії і бойовиків російсько-німецьких окупаційних військ в ОРДЛО.