Експерт: Жоден із запропонованих законів про мову не призведе до суспільного компромісу

Жоден із запропонованих на розгляд Верховної Ради законопроектів про мови у разі прийняття не призведе до суспільного компромісу, оскільки кожен із документів захищає права однієї мовної групи коштом інших, зазначено у експертному висновку, підготованому директором Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрієм Левенцем.

Жоден із запропонованих на розгляд Верховної Ради законопроектів про мови у разі прийняття не призведе до суспільного компромісу, оскільки кожен із документів захищає права однієї мовної групи коштом інших, зазначено у експертному висновку, підготованому директором Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрієм Левенцем.«Жоден із пропонованих проектів закону про мови, в тім числі проект депутатів Єфремова, Симоненка та Гриневецького, не сприятиме досягненню суспільного компромісу на мовному ґрунті, бо кожен із них, за великим рахунком, захищає права однієї мовної групи коштом інших. Зміст усіх законопроектів суперечить декларованій орієнтації на дотримання мовних прав людини та реалізацію європейських норм їх забезпечення», - констатує експерт. При тому академік Левенець наголошує, що офіційне використання мов меншин вимагає великих витрат з державного бюджету. «Передбачене в деяких законопроектах запровадження на великій частині території країни офіційного вживання, поряд з українською, російської або мов інших національних меншин, вимагало б величезних бюджетних коштів, що автори законопроектів не усвідомлюють чи приховують. Тому ухвалення та введення в дію будь-якого із цих законопроектів неминуче призвело б до суттєвого загострення мовних проблем в українському суспільстві», - констатує експерт. На думку академіка, головною проблемою мовного законодавства є гармонізація інтересів носіїв української та російської мов. «Для суспільної леґітимності й подальшого виконання закону про мови найбільше значення має втілення в ньому компромісу між інтересами носіїв двох найпоширенішних мов — української та російської, тобто між сферами вживання цих двох мов. Адже одностороннє «проштовхування» інтересів однієї групи громадян за рахунок інших не буде сприйняте серед інших груп як справедливе й замість національної консолідації призведе до міжгрупового відчуження та зменшення лояльності громадян до держави», - певен науковець. При тому Левенець знаходить і позитивні аспекти у факті наявності великої кількості мовних законопроектів. «Головним позитивним моментом пропонованих законопроектів є самé намагання ухвалити новий закон про мови, який подолав би кричущу невідповідність між чинним законом 1989 року та нинішньою суспільно-політичною реальністю в Україні», - переконаний вчений. Повний текст експертного висновку читайте на сайті «Дзеркала тижня».