Експерт про вибори в США: в лютому Київ зрозуміє, чого чекати від оновленого Вашингтона

Україна, як ніколи раніше, стежить за процесом виборів президента США. Оскільки від результату значною мірою залежить, якою буде політика Вашингтона чи й всього Заходу щодо агресивної Росії. А також чи продовжиться західна підтримка Києва, який, попри гучні слова, не поспішає проводити реформи і цим втомлює своїх союзників і донорів.

Про те, чого чекати Україні від американських виборів, DT.UA поспілкувалося зі старшим науковим співробітником Atlantic Council, колишнім головою Freedom House Адріаном Каратницьким.

Скільки часу знадобиться новій адміністрації в Білому домі, щоб приступити до роботи? Коли Київ зможе чітко зрозуміти, чого чекати від оновленого Вашингтона?

Зазвичай, зміна команд, зміна кадрів триває приблизно півроку. Є, звісно, перехідна команда, вона дуже велика. Це треба уточнити, але, здається, посад більше семи тисяч. Держсекретаря нового, напевне, не буде кілька місяців. Його не буде десь до березня-квітня, поки Конгрес не затвердить кандидата. Тому я думаю, що це буде трошечки повільно. Але в лютому вже будуть висунуті кандидати, в березні їх розгляне Конгрес. Одних Конгрес може затвердити швидко, а інших оцінюватиме довше, щоб відфільтрувати і перевірити біографії. Оновлення всієї команди триватиме, я думаю, десь до літа. Але інтонації, напрями роботи вже будуть відчутні в часи перехідної стадії. В лютому вже можна буде відчути загальні сигнали. Кадрові рішення теж до того часу будуть відомі. І на підставі кадрових рішень можна буде прогнозувати, яка буде політика. Крім того, пані Клінтон або пан Трамп будуть виступати з певними постулатами після їхньої присяги в січні. Це станеться десь в 20-х числах. Тож Київ зможе зробити певні висновки.

Чого українцям чекати від президента Клінтон або від президента Трампа?

Президентство Трампа для України буде невтішним. Я би сказав, що його політика побудована на егоїзмі, а не на глибоких геополітичних позиціях. В питанні України Трамп може бути або голубом, або яструбом щодо Росії. Його намір – спочатку спробувати знайти modus vivendi з Путіним. Але я прогнозую, що з Путіним буде дуже важко знайти порозуміння, оскільки він прагне тиском довести свою перевагу, могутність Росії. Це призведе до певних конфліктів. І тоді, я думаю, Трамп може перетворитися на яструба. Якщо навіть подивитися на його радників, то вони діляться на два блоки. Один з них - явно симпатизує Росії. А інший блок – це традиційні "рейганські" яструби, як пан Ніт Гінгріч. Вони підтримують озброєння України. Я думаю, Трамп буде користуватися обома командами в процесі комплектації своєї адміністрації і групи національної безпеки. Але, нажаль, не буде стійкої золотої середини. І це теж проблема для України, оскільки вона на передовій геополітичних конфліктів. І для неї не дуже вигідно мати такого імпульсивного, темпераментного і не прогнозованого кандидата.

Щодо Гілларі Клінтон. Кібератаки проти неї, за якими очевидно стоїть російська підтримка, а також жорстокі атаки російських військових проти мирного населення в Сирії, - все це створює певну широку антипатію серед демократів, яка охоплює навіть голубів і лібералів. Але сама Клінтон, я думаю, теж буде підтримувати більш чітку і різку політику щодо Росії в порівнянні з лагідною політикою президента Барака Обами. Я не думаю, що пані Клінтон вважає, що Європа має бути на чолі, а Америка – лишатися в тилу. Вона, швидше, буде намагатися формувати політику спільно з європейськими лідерами, а не чекати, коли вони визначаться, щоб потім якось їм сприяти. Тому, думаю, Америка повернеться на перший план в питаннях європейської безпеки, яка включає і політику щодо України і Росії.

Під час кампанії Трамп припускав, що може визнати анексію Криму. Як гадаєте, чи справді він виконає цю свою обіцянку з огляду на те, що республіканець часто відмовлявся від власних слів? І якщо так, тоді що в такому разі робити Києву?

Я впевнений, що цього не буде. Не зважаючи на проросійські кадри в його оточенні, це лише вигуки недосвідченої людини, яка вперше бере участь в політиці. Думаю, більш вірогідно, що Трамп не буде намагатися провадити якусь політику, націлену допомогти Україні. Але ми всі розуміємо, що проблема Криму – це проблема на роки, якщо не десятиліття, на рівні радянської анексії Балтійських країн, яка ніколи не була визнана Заходом і США. Я думаю, яструби, такі як Маккейн, які все ж таки домінують у республіканській конгресовій делегації, створять альянс з демократами, щоб стримувати Трампа. Але буде його непрогнозованість, різка зміна позицій, інколи непродумані вислови, які потім будуть вимагати дипломатичних пояснень. Тут можна більше думати не про якусь довготривалу загрозу Україні чи розподіл Європи на сфери впливів, а про певний хаос і протиріччя у внутрішній американській позиції, які будуть творити поле гри для Путіна, який теж може не зрозуміти Трампа, що призведе до загострення відносин.

Клінтон впродовж кампанії здавалася більш лояльною до України. Чи є щось, що може змінити її ставлення? Наприклад, не дуже рішуче провадження реформ?

Сумніваюся. Я думаю, що тут домінантну роль грає геополітичний фактор і мета стримати російський апетит до агресії щодо НАТО, всієї міжнародної системи і поваги до кордонів. Очевидно, Америка буде продовжувати діяти фінансовими методами як у стримуванні, так і в тому, щоб підштовхувати Україну до проведення реформ. Я щойно повернувся з декількох зустрічей в Брюсселі і Берліні. Я відчув, що серед архітекторів політики щодо України є розуміння, що за останні три роки відбулося найбільше зрушень за всю реформаторську історію України. Звісно, ніхто не каже, що прогрес дуже великий. Але у порівнянні все ж певний ефект є. І я думаю, це буде основним настроєм у риториці на саміті "Україна-ЄС". Припускаю, що такою ж буде і загальна американська позиція. Є недоліки, і ще багато належить зробити. Але немає відчуття, що Україна failed state чи настільки корумпована держава, що з нею не можна співпрацювати.

В американській пресі була стаття із заголовком: "Що Україна буде робити без дядька Джо?". Йшлося про те, як віце-президент Джозеф Байден активно займався питанням України впродовж останніх років. Як гадаєте, хто після виборів може взяти на себе цю роль?

Це дуже цікаве явище. Байден був наскільки важливим, тому що Обама був байдужим до політики в Європі і концентрувався на Латинській Америці і на азіатському векторі. А Байден займався, власне, проблемами України, Росії тощо. Думаю, в разі перемоги пані Клінтон буде сама займатися цими питаннями. Краще мати підтримку президента США, ніж віце-президента. Очевидно, що Байден – унікальна людина, яка настільки заглибилася в українську проблематику, часто спілкувалася з українською стороною і приїжджала з візитами. Президент не буде мати стільки часу на такі речі. Але якщо президент має зацікавленість в цих питаннях, це означатиме, що Держсекретар матиме певну підтримку за собою. І це буде краще, ніж би цими процесами і далі займався віце-президент.

Як гадаєте, чи вплине результат американських виборів на політику ЄС?

Якщо Трамп переможе, він не обійме свою посаду до січня. Санкції ж будуть продовжені в грудні. Потім буде певний час зрозуміти, які будуть підходи до Росії. Я прогнозую, що в разі перемоги Трампа дуже швидко з'являться певні непорозуміння між ним і Путіним. Навряд чи санкції будуть скасовані. В Європі на останніх зустрічах лідерів теж звучали голоси, які закликали не полегшити санкції, а запровадити нові через Сирію. Тому, я думаю, Україні пощастило, що всі ці голуби, такі як прем'єр-міністр Італії Матео Ренці, які намагалися аргументувати полегшення санкцій, відчули, що є і протилежні настрої в деяких країнах, які хочуть посилити тиск через воєнні злочини в Алеппо і інших російських збройних акціях. Якщо Клінтон буде обрана, то, я думаю, вона теж буде підтримувати посилення режиму санкцій. І якщо європейська спільнота не дійде до консенсусу щодо тиску, це не означає, що поодинокі країни не зможуть його продовжити.

Нагадаємо, що Клінтон виграла всі три тури передвиборних теледебатів з Трампом.Зокрема, на перших передвиборних дебатах США їй присудили перемогу 62% телеглядачів, в той час як кандидата від Республіканської партії США Дональда Трампа підтримали лише 27%. А за результатами опитування CNN, другі теледебати кандидатів на пост президента США знову виграла представник Демократичної партії Хілларі Клінтон. Її обрали 57% телеглядачів, а кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа – 34%. На заключних теледебатах кандидатів у президенти США Клінтон підтримали 52% телеглядачів. Вибори президента США призначено на 8 листопада.