Екс-міністр юстиції: Повернення до конституційної моделі Кучми може відкинути Україну на десятиліття назад

Повернення існучої в Україні до 2004 року конституційної моделі, пропозиції про що все частіше звучать останнім часом, може відкинути країну на десятиліття назад. Таку точку зору у своїй статті для «Дзеркала тижня» озвучив президент Інституту правової політики, колишній міністр юстиції Микола Онищук.

Повернення існучої в Україні до 2004 року конституційної моделі, пропозиції про що все частіше звучать останнім часом, може відкинути країну на десятиліття назад. Таку точку зору у своїй статті для «Дзеркала тижня» озвучив президент Інституту правової політики, колишній міністр юстиції Микола Оніщук. За його словами, для України, яка все ще перебуває на стації перехідної демократії, важливо зафіксувати, що держава обрала загальноєвропейський правовий тренд до впливового парламентаризму і розподілу владних повноважень.«Тому сучасні пропозиції повернутися до конституційної моделі Кучми або винести модель політичного режиму на референдум можуть відкинути країну на кілька років, а може — й десятиліть назад», - вважає Оніщук. Він також зазначив, що політична реформа грудня 2004 року, незважаючи на недоліки і постійну критику, стала кроком вперед. Оніщук нагадав, що ключовим пунктом реформи стала зміна суб'єкта формування виконавчої влади: парламент як представницький і законодавчий орган отримав право формувати уряд, отже, контролювати діяльність виконавчої влади і нести політичну відповідальність за результати її роботи.«Розширення повноважень парламенту сприяло формуванню конкурентного партійного поля, акумулювало політичний плюралізм у парламенті і тим самим підвищувало його політико-інституційну роль», - пояснює він. В умовах змішаної форми правління, відзначає екс-міністр, зазначена парламентаризація політики несе в собі ризики інституційних конфліктів, але в той же час це шлях до консенсусної моделі політики і політичного режиму.«Більш впливова роль парламенту, який до того ж є представницьким органом, сприяє розширенню можливостей для громадян брати участь у громадських та політичних об’єднаннях з метою захисту своїх прав і навіть отримати представницький мандат, - вважає він. - Таким чином розширюється вплив громадянського суспільства, електоральної демократії і, навпаки, знижуються правовий нігілізм, недовіра до влади та держави». Детальніше читайте у статті Миколи Оніщука «Держава громадянина» у свіжому номері «ДТ».