Підтримати
"Завершення декомунізації – це перше. Визнання Голодомору геноцидом українського народу у світі – це друге. Підсилення гуманітарної складової в протидії російській інформаційній агресії – це третє", - наголосив він в інтерв'ю "Прямому".
Завершення декомунізації: На думку Дробовича, потрібно боротися не лише з видимою спадщиною тоталітарного режиму, а й з ментальною.
"Варто протистояти ментальному патерналізмові та бажанню сильної руки, яка за всіх все вирішить, адже це знову ж таки спадщина радянського мислення", - наголошує директор УІНП.
Для цього, на його думку, якнайкраще підійде державна інформаційна кампанія.
"Якщо є нерозуміння в частини суспільства, чому якісь діячі тоталітарного режиму або інші постаті визнаються чи не визнаються героями, то треба провести інформаційну кампанію і пояснити це", - каже він.
Визнання Голодомору геноцидом українців: Україні потрібно більше наукових зусиль, світового рівня публікацій і історичних фактів, які б обґрунтовували і пояснювали, чому події 1932-1933 років – це саме свідоме знищення українців.
"Звісно, це була б велика перемога, якби Держава Ізраїль визнала Голодомор геноцидом українського народу. Одна з причин, чому це досі не зроблено - це те, що нам потрібно більше наукових зусиль, зокрема, світового рівня публікацій, які б обґрунтовували і пояснювали, чому події 1932-33 років - це саме геноцид", - вважає Дробович.
На його думку, аби весь світ визнав Голодомор геноцидом, спочатку має завершитися внутрішньоукраїнська фахова дискусія та припинитися "конкуренція жертв".
Крім цього, існує проблема з резолюцією 260 (ІІІ) Генеральної асамблеї ООН, в якій з поняття "геноцид" виключено переслідування за класовою ознакою.
"Звісно, що СРСР протискав таку поправку, бо майже всі репресії були за класовим принципом. Тепер це стає перепоною для деяких країн у визнанні Голодомору геноцидом українського народу. Я хочу спільно з МЗС ініціювати відповідні зміни в резолюцію і повернути її до початкового повного варіанту", - розповів про власні плани очільник УІНП.
Протидія інформаційній агресії Кремля: Говорячи про реінтеграцію окупованих Росією територій українського Донбасу, Дробович закликав "делікатного" суспільного діалогу.
"Якщо ти чесно і до кінця, послідовно, терпляче розпитаєш людину, яка має якийсь сентимент до Росії, то такі люди, як правило, визнають, що це була агресія, що сепаратизм, наприклад, був інспірований спецслужбами РФ. Відповідно, я вірю, що в багатьох таких людей, які живуть на окупованих зараз територіях, є розуміння правди", - каже він.
Відповідно, одразу після повернення цих територій під суверенітет України, має відбутись суспільний діалог.
"Пропонувати свою візію, пропонувати історії успіху України, не ставити хрест, не одразу давати категоричні ярлики. Треба вступати в бесіду і розказувати: "Нам цікаво, ми цінуємо це, тому що. А чому ви цінуєте це? Розкажіть нам". І так має відбуватися, це залучення інтересу. … Ми повинні показати успіх і здатність домовлятися, здатність чути позиції один одного", - вважає Дробович.
Якою має бути інформаційна політика України зараз, поки окремі райони Донецької і Луганської областей перебувають в окупації, директор УІНП не уточнив.
Зазначимо, колишній директор Інституту нацпам'яті Володимир В'ятрович був звільнений у вересні. 3 грудня він склав присягу народного депутата і увійшов до фракції "Європейської Солідарності", у парламенті він замінить Ірину Луценко, яка добровільно склала мандат.
Володимир В'ятрович був призначений директором Українського інституту національної пам'яті 25 березня 2014 року. У 2008-2010 роках очолював Архів СБУ та розсекречував колишні архіви КҐБ. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор та співавтор чотирнадцяти книг з історії визвольного руху та Другої світової війни.
Про ймовірність свого звільнення В'ятрович заявив ще у червні, оскільки він критикував низку вчинків президента Володимира Зеленського та його команди.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google