Комісія з обрання директора Національного антикорупційного бюро нещодавно відібрала 22 претендентів для подальшої участі у конкурсі на зайняття вказаної посади. Дуже відомих прізвищ і публічних особистостей у переліку кандидатів фактично немає. Однак на рівні з людьми, які вже пов'язані з НАБУ, до шорт-листа потрапили досить одіозні прізвища, пише Олена Щербан у статті для ZN.UA «Конкурс на директора НАБУ. Ризики і шанси двадцятки».
«Співробітники бюро, очевидно, були найбільше вмотивовані подаватися на цей конкурс. Секрет такої мотивації в тому, що для них це спосіб уберегти внутрішню культуру, цінності та незалежність. Адже сьогодні НАБУ і САП лишаються єдиними «білими воронами» в симбіозі української правоохоронної системи. Єдиними інституціями, які зберегли незалежність від влади, зокрема завдяки безпрецедентній підтримці міжнародних партнерів», – пише авторка.
Загалом 12 із 22 кандидатів пов’язані з бюро. Десять — це нинішні співробітники НАБУ. Ще двоє працювали у бюро до повномасштабного вторгнення.
Наприклад, другий у рейтингу Руслан Габрієлян раніше працював у НАБУ, проте з початком вторгнення мобілізувався до лав Збройних сил України та вже під час служби в ЗСУ виграв конкурс на посаду прокурора САП.
Ще один із кандидатів — Сергій Наумюк — був керівником одного з підрозділів НАБУ. Проте цього року мобілізувався до лав Служби безпеки України, де працював до того.
Однак Щербан підкреслила, що серед 22 кандидатів, яких обрала комісія, є й такі, що викликають значні сумніви. Перед проходженням тестування Центр протидії корупції вже писав про осіб, до котрих є найбільше запитань. Варто відзначити, що двоє з них таки пройшли до фінального списку.
Перший із них — Віталій Власюк, заступник голови Київської обласної військової адміністрації, а в минулому адвокат. Зокрема, він захищав в Окружному адмінсуді Києва компанію «Алтаюр», щодо якої в НАБУ досі ведеться розслідування. Тимчасом його брат, Владислав Власюк, нині є радником офісу президента, працює в межах санкційної групи Єрмака-Макфола.
Інший сумнівний кандидат – Семен Кривонос, керівник Державної інспекції архітектури та містобудування. У 2016 році він став переможцем конкурсу на керівника Одеського територіального осередку НАБУ. Проте швидко відмовився від посади, коли журналісти Слідство.Інфо виявили, що його статки не відповідають доходам. Зокрема Кривонос не задекларував квартиру в Києві вартістю 3 млн грн, швиденько переписавши її на матір.
Лідером рейтингу наразі є Руслан Кравченко, керівник Бучанської прокуратури. Слід зазначити, що раніше Кравченко працював у військовій прокуратурі періоду керівництва скандального військового прокурора Анатолія Матіоса. Варто згадати, що саме Матіос стояв за низкою атак на НАБУ під час перебування на посаді. У 2019–2020 роках Кравченко подавався на посаду прокурора САП, проте не був відібраний.
Помітною фігурою серед кандидатів є також Юрій Бєлоусов, що нині очолює департамент війни Офісу генпрокурора і відповідальний за організацію розслідувань воєнних злочинів росіян в Україні. До призначення кандидат був виконавчим директором Експертного центру з прав людини.
На початку серпня голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що команда президента готується зірвати конкурс на директора НАБУ, на що вказував зареєстрований представником президентської фракції «Слуга народу» Андрієм Клочком законопроєкт, який встановлює нові вимоги до кандидатів на посаду та обмеження щодо участі у конкурсі. Зрештою, законопроєкт було знято з розгляду.
Посли країн «Великої сімки» (G7) висловлювали занепокоєння законопроєктом №7654 як таким, що створює правові ризики та невизначеність навколо процедур відбору керівництва ключових антикорупційних інституцій України.
В Раді асоціації Україна-ЄС наголошували на необхідності завершення відбору нового директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та реформи Конституційного суду (КСУ).