До 2023 року в Україні врегулюють питання викладання українською та іншими мовами

Українську мову викладатимуть в школах Закарпаття в тому обсязі, в якому це визначено законом. Проте всі питання, пов'язані з вивченням рідної мови національними меншинами, будуть розглянуті у спеціальному законі, який готувався ще до виборів.

Про це Новосад розповіла під час пресконференції в Ужгороді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"У рамках робочої поїздки на Закарпаття у нас була зустріч із представниками угорської громади області. Ми знаємо, що уже кілька років тривають суперечки навколо Закону "Про освіту". Сьогодні на зустрічі в Ужгороді ми донесли до представників громади позицію нашого уряду в цьому питанні. Вона полягає у тому, що ми продовжимо впровадження Закону "Про освіту" 2017 року, виконуючи усі рекомендації, які нам дала Венеційська комісія, та спираючись на рішення Конституційного Суду, який визнав закон конституційним," - заявила Новосад.

Вона наголосила, що на цій зустрічі було важливо донести до представників угорської громади дві речі.

"Перша - аби кожна дитина, незалежно від місця проживання, мала доступ до якісної освіти і володіла українською мовою, і ми як держава повинні це забезпечити. Друге - у липні Конституційний Суд дуже чітко сказав, що Закон "Про освіту" є конституційним, і тому повертатися до розмов, що у ньому є якісь обмеження для представників нацменшин в Україні, ми не будемо" - сказала вона.

Новосад зазначила, що наразі урядом продовжується імплементаційний період цього закону до 2023 року, а з 23-го року діти в державних школах з угорською мовою викладання будуть вивчати українську мову у збільшеному об'ємі. При цьому їхнє право на навчання рідною мовою зберігається.

На зустрічі з угорцями Закарпаття Новосад також акцентувала, що найближчими роками уряд інвестуватиме в підготовку вчителів української мови угорських шкіл, вони пройдуть системне підвищення кваліфікації. Також інвестуватимуть у підручники, які мають бути адаптовані для вивчення української мови в угорських школах.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 28 вересня 2017 року набув чинності закон "Про освіту", який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома або більше мовами. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською в окремих класах комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.

48 народних депутатів оскаржили у КСУ статтю 7 зазначеного закону. Автори подання стверджують, що відповідно до цієї статті представники нацменшин позбавляються права з 5 класу школи здобувати освіту національною мовою.

У липні 2019 року Конституційний суд України визнав конституційним закон "Про освіту".

Венеціанська комісія вважає, що закон про державну мову України не може знайти баланс між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин. Щоб не допустити перетворення мовного питання в джерело міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в мовній політиці, чого влада країни досі не зробила. Це основний висновок нової думки, прийнятої сьогодні органом експертів з конституційного права, який є в розпорядженні DT.UA

Експерти визнають, що мовна політика є надзвичайно складною, тонкою і заполітизованою проблемою в Україні, особливо в контексті триваючого конфлікту з Росією.

Беручи до уваги особливе місце російської мови в Україні, а також пригнічення української мови в минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє необхідність заохочення використання української мови як державної.

"Тому похвально, що Закон про державну мову передбачає позитивні заходи в цьому напрямку, зобов'язуючи державу надати кожному громадянину України можливість опанувати мову через систему освіти, організовувати безкоштовні мовні курси та сприяти доступу до фільмів та інші культурні продукти українською мовою", - йдеться в документі.

Венеціанська комісія також вітає той факт, що в деяких областях Закон про державну мову передбачає використання мов меншин паралельно з державною мовою, посилаючись на очікуваний Закон про меншини.

Проте, продовжують у Венеціанській комісії, Закон про меншини ще не підготовлений, хоча він повинен був бути розроблений одночасно з Законом про державну мову, щоб забезпечити необхідний баланс з самого початку.