Підтримати
Під час вільнюського саміту Ініціативи трьох морів («Тримор’я») Україна й Латвія підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки. Одне положення документа робить його особливим: Рига надаватиме Києву військову допомогу в розмірі 0,25% (!) ВВП упродовж найближчих трьох років.
Для нашої країни дуже важливою є фіксація цього зобов’язання у двосторонніх документах. Якщо західні країни виділять Україні частину свого ВВП, це вирішить питання сталого фінансування нашої країни за наявності проблем із виділенням коштів із боку США та перспективи приходу до влади Дональда Трампа. Тож у випадку з Латвією для нас важлива не стільки сума (з огляду на розмір ВВП цієї країни — за даними на 2023 рік він становить 40,3 млрд дол. — 0,25% виглядають невеликими грошима), а сам факт почину та символізм цифри.
Раніше прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас запропонувала країнам Євросоюзу виділити 0,25% свого ВВП на допомогу Україні — це дасть змогу нашій країні перемогти Росію. Як звернув увагу в інтерв’ю «Радіо Свобода» експрем’єр-міністр Литви, а нині депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс, торік Росія витратила на війну близько 7% ВВП, а Захід на допомогу Україні — 0,1% ВВП.
«Я подивився, скільки грошей витратила Росія на війну торік: це приблизно 100 мільярдів євро. Американці кажуть, що ще більше — 110 мільярдів: це близько 7% валового продукту. Розраховано все. І скільки сама Україна вклала у свою оборону торік — 40 мільярдів євро (це 25% валового продукту). І що дали західні країни: у загальній сумі це ще 40 мільярдів. Тобто українська сторона мала 80 мільярдів. Це означає, що вся наша допомога наразі дає змогу Україні не програти. Але не дає змоги виграти», — сказав Андрюс Кубілюс.
За інформацією ZN.UA, угоди про співробітництво у сфері безпеки, які Україна збирається підписати з Литвою й Естонією, також містять формулу про щорічну військову допомогу в розмірі 0,25% ВВП. Як зауважив голова МЗС Естонії Маргус Цахкна, якщо інші західні країни візьмуть на себе таке саме зобов’язання, це дасть змогу Україні розраховувати на 120 млрд євро військової підтримки на рік. Але ж валовий продукт США та ЄС у 25 разів більший, ніж Росії.
Естонія вже надала нашій країні військову допомогу на суму майже 524 млн євро, що становить 1,4% ВВП цієї країни. І загалом, хоча за розмірами економік країни Балтії є одними з найменших серед членів ЄС і НАТО, вони надали найбільшу допомогу Україні у співвідношенні до ВВП: Латвія — близько 0,9% свого ВВП, Литва — приблизно 1%. А от США хоч і передали Україні допомогу на суму в 44 млрд дол., але витратили на це лише 0,2% свого ВВП.
Що ж, сумніви та побоювання, настільки розповсюджені серед членів НАТО, — не для Латвії, Литви й Естонії: балтійські держави роблять усе, щоб Україна перемогла у війні проти Росії. Не дивно, що в Європі та Росії Рига, Вільнюс і Таллінн мають усталений імідж «яструбів».
Держави Балтії одними з перших визнали Росію країною, що підтримує тероризм, а її дії проти України — геноцидом. Вони обстоюють українську формулу миру, лобіюють передавання Києву заморожених російських активів, дають притулок українським біженцям, реабілітують поранених солдатів і не блокують українського експорту. Вільнюс, Рига, Таллінн надають нам зброю та боєприпаси, проводять тренування українських бійців. Так вони прагнуть створити умови для поразки Росії, що дадуть змогу Києву на вигідних для себе умовах вести переговори з Москвою.
Вважаючи, що «вільний світ має непохитно підтримувати Україну», країни Балтії націлені на довгострокову військову та фінансову допомогу. Водночас Рига, Вільнюс і Таллінн є найпослідовнішими партнерами Києва не лише в протистоянні російській агресії, а й у питанні членства України в ЄС і НАТО: держави Балтії активно наполягають: якщо на Вашингтонському саміті Альянсу нашу країну не запросять, там мають хоча б оголосити про початок процесу переговорів про вступ.
Допомагаючи Україні, країни Балтії практично спустошили свої арсенали.
У березні уряд Естонії схвалив 18-й пакет військової допомоги Україні на суму 21,8 млн євро. До нього увійшли снаряди калібру 155 мм, протитанкові міни, стрілецька зброя тощо. Надавши Києву 18 пакетів військової допомоги, Таллінн найближчим часом збирається схвалити новий. І, як раніше повідомив президент Естонії Алар Каріс, до 2027 року його країна виділить Україні допомогу в розмірі 1,2 млрд євро. Естонія вже передала нам усі свої 122-мм і 155-мм гаубиці.
Латвія віддала Україні всі свої гелікоптери. Рига передає нам гаубиці, артилерійські боєприпаси, протитанкову зброю, зенітні системи. Надає БПЛА, і не лише куплені на громадські пожертвування. 16 квітня латвійський уряд схвалив рішення про відправлення до України першої партії безпілотників, закуплених коштом держави в межах «коаліції дронів». Окрім того, Латвія передає конфісковані автомобілі, такі необхідні на фронті нашим бійцям.
Зі свого боку Литва постачає Україні артилерійські боєприпаси, протидронові рушниці, гелікоптери, бронетранспортери, гармати, іншу військову техніку та озброєння. Голова МВС Аґне Білотайте повідомила, що Литва цьогоріч планує виділити 1,2 млрд євро у створений ЄС фонд підтримки України на закупівлю боєприпасів і військової техніки. Сума для Литви чимала з огляду на те, що бюджет країни на 2024 рік передбачає, що його дохідна частина становитиме 16,98 млрд євро.
Допомога балтійських держав не обмежується лише зброєю та боєприпасами.
Міністр енергетики Литви Дайнюс Крейвіс заявив, що його країна надасть допомогу Україні у відновленні її енергетичної інфраструктури, передавши обладнання з нині неробочої Вільнюської ТЕС, а також частину обладнання з Ігналінської АЕС і складів енергетичних компаній. У лютому Естонія підписала зі США угоду, в межах якої передбачено перерахування майже 500 тис. євро на відновлення енергетичної інфраструктури України з конфіскованих доходів, отриманих злочинним шляхом.
Домагаючись поразки Росії, держави Балтії інвестують у власну безпеку: з 2014 року в цих країнах добре усвідомлюють загрози з боку Кремля й чудово розуміють, що після України вони можуть стати наступними жертвами нападу Росії. Адже Путін поставив собі за мету відновити Російську імперію та перекроїти міжнародний порядок.
Упевненість Путіна у власних силах зростає на тлі сумнівів європейців у застосуванні американцями статті 5 Вашингтонського договору, політичних розбіжностей у США та ЄС щодо підтримки України, закликів до переговорів із РФ і заморожування конфлікту. Перспектива повторного приходу Трампа до Білого дому, загроза виходу США з НАТО, військова та політична неготовність Заходу до тривалого збройного протистояння за умов сучасної війни лише ллють воду на кремлівський млин.
У Києві вважають, що воєнна кампанія проти країн Балтії може розпочатися вже 2025 року й для вторгнення не обов’язково заморожувати війну з Україною: Путін може розв’язати війну одночасно на декілька фронтів. Принаймні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав Європу готуватися до війни, порівнявши російське вторгнення в Україну з анексією Гітлером території Чехословаччини 1938 року. Водночас є ймовірність, що Кремль може розглядати напад на країни Балтії як елемент тиску на Захід, аби залишити Україну в сфері російського впливу.
Приклад країн Балтії свідчить: аби бути на правильному боці історії, не обов’язково мати величезну територію, надпотужну економіку та численну армію. Політикам і громадянам достатньо добре знати власну історію, відрізняти добро від зла, а також мати рішучість приймати та схвалювати нехай не популярні, проте необхідні рішення.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google