Зокрема, до ряду законів ("Про Раду національної безпеки і оборони України", "Про місцеві державні адміністрації", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про Національний банк України", "Про природні монополії", "Про Центральну виборчу комісію", "Про Кабінет Міністрів України", "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру", "Про Національну поліцію" тощо) пропонується ввести обмеження щодо можливості обіймати посади у разі наявності іноземного громадянства.
Крім того, передбачається включення декларацій про відсутність громадянств іноземних держав до переліків документів, які подаються на конкурси чи під час призначення на відповідні посади.
"Це очевидний крок назустріч побажанням українського суспільства, яке гостро реагує на випадки виявлення в українських чиновників іноземних паспортів та має сумніви в тому, що такі особи діятимуть в інтересах українського народу. Підвищена вимога щодо лояльності публічних службовців, у принципі, є нормальним явищем.
Утім, залишається відкритим питання про відповідність такого підходу конституційним принципам єдиного громадянства (згідно з яким український громадянин із іноземним паспортом повинен розглядатися Україною винятково як українець) та рівності громадян у праві на участь в управлінні державними справами, на доступ до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
На жаль, ці зміни не сприяють досягненню нагальної мети – узгодження законодавства про публічну службу із законодавством про громадянство. Так, передбачається встановлення обмежень для всіх біпатридів, незалежно від конкретних обставин набуття іноземного громадянства", - пише автор.
Докладніше про те, які ризики та загрози несе законопроект 2590, який влада анонсувала як лібералізацію державної політики щодо подвійного громадянства? Що буде з російським громадянством жителів окупованих Криму та частини Донбасу? Про це читайте в статті доцента кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка Ольги Поєдинок "Біпатріди в законі?".