Міністерство оборони видало наказ, згідно з яким військових в Донбасі повинні штрафувати за ведення вогню у відповідь без наказу командира для дотримання перемир'я.
Про це на своїй сторінці в Facebook написав журналіст Юрій Бутусов, який також опублікував відповідну телеграму з наказом МО.
"Міноборони наказало штрафувати солдат ВСУ за вогонь у відповідь по російським військам і штрафувати командирів за "невиправдані бойові втрати", а сам захист Батьківщини офіційно прирівняний до адміністративного правопорушення", - написав Бутусов.
За його інформацією, наказ № 330 міністра оборони Андрія Тарана від 16 вересня вже доведений до військових на фронті. Бутусов каже, що документ викликав крайнє обурення українських воїнів.
Згідно з наказом для військовослужбовців вводиться додаткова премія "за створення безпечних умов виконання бойових завдань і збереження життя і здоров'я під час участі в заходах щодо забезпечення національної безпеки і оборони".
Водночас, цим же наказом встановлюються порушення, при допущенні яких командирів позбавляють частини премії. До таких порушень, зокрема, відноситься "відкриття вогню (в тому числі у відповідь) без наказу відповідного командира (начальника), крім випадків військової необхідності".
Бутусов зазначив, що наказ суперечить Конституції і законодавству, які вимагають захищати країну від агресора, і закликає притягнути до відповідальності Тарана, президента Володимира Зеленського і головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака.
Пізніше в Міноборони заявили, що "всі висновки і оцінки є передчасними".
У відомстві зазначили, що міністр оборони висловив "застереження" до наказу.
"Робота над документом триває. Його мета: додатково мотивувати наших військових, які нині стримують збройну агресію Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях. Міністерство оборони знайшло необхідні кошти. Залишилося уточнити деталі", - йдеться в повідомленні.
З 00:01 понеділка, 27 липня, в районі проведення операції Об'єднаних сил почало діяти повне і всеосяжне припинення вогню, узгоджена учасниками Тристоронньої контактної групи 22 липня.
У Кремлі відмовилися гарантувати додержання режиму тиші бойовиками, вкотре заявивши, що Росія нібито не є стороною конфлікту.
13 серпня в Пісках підірвався армійський автомобіль: один український військовослужбовець загинув, другого госпіталізували з серйозними травмами.
25 серпня на ворожій протипіхотній міні підірвалися комбат і сержант батальйону морської піхоти. Обидва бійці отримали осколкові поранення.
6 вересня Об'єднані сили зазнали найсерйозніших втрат з початку перемир'я: троє українських бійців загинули, ще троє отримали поранення.
Окупанти вбили українського військовослужбовця під час обстрілу Причепилівки. Двоє бійців загинули в районі Верхньоторецька: вони підірвалися на міні, коли обходили охоплений вогнем ділянку в «сірій зоні».
Один боєць був поранений під час гранатометного обстрілу згорілого бліндажа поблизу Красногорівки, двоє отримали поранення внаслідок підриву на міні пожежного автомобіля АРС-14 поблизу Новгородського.
Через загострення в зоні ООС голова МЗС Дмитро Кулеба ініціював термінову розмову міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, але вона так і не відбулася. А керівництво української делегації в ТКГ заявило, що "окремі провокації" бойовиків не мають бути "підставою для зриву мирного процесу".