Боррель розкритикував "глибоку стурбованість" і бездіяльність Європи

Високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель вважає, що Європа має бути готовою брати більш активну участь у міжнародних кризах, або ж зовнішня політика блоку залишатиметься паралізованою.

"Європа повинна розвинути апетит до влади", - наголосив Боррель під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки. Голова європейської дипломатії зазначив – йдеться не лише про військову міць.

Євросоюз є найбільшим у світі торговельним блоком, однак не може одноголосно висловлюватися щодо зовнішньої політики, оскільки це питання має узгоджуватися з усіма його членами, які розділені у багатьох питаннях, починаючи з Лівії і завершуючи Венесуелою, зазначив він.

"Ми повинні мати можливість діяти.., а не щодня публікувати коментарі, висловлюючи занепокоєння", - цитує євродипломата агенція Reuters.

"М'яка сила", якою завдяки своїй економічній потужності міг користуватись Євросоюз, слабшає, наголошує Боррель. Частково причиною цього стала політика президента США Дональда Трампа "Америка передусім", що підірвала європейські позиції.

Рішення Трампа вийти з ядерної угоди з Іраном і Паризької кліматичної угоди, його визнання Єрусалима столицею Ізраїлю, а також критика на адресу НАТО суперечить європейській позиції, нагадує DW.

Блок також досі розділений у питаннях реакції на "мирний план" Трампа для Ізраїлю та Палестини, питаннях відновлення морської місії поблизу Лівії для забезпечення збройного ембарго в цій країні. "Коли немає єдності, більшість, що залишилась, має діяти", - зазначив голова європейської дипломатії.

У неділю, 16 лютого, учасники Мюнхенської конференції відзначили порушення ембарго на поставки зброї в Лівію. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас пригрозив країнам-порушницям санкціями ООН.

Своєю чергою заступниця спецпредставника генерального секретаря ООН щодо Лівії Стефані Вільямс відзначала, що режим припинення вогню в країні "ледь тримається".

В Німеччині в п'ятницю, 14 лютого, стартувала 56-а Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 16 лютого. Крім основної програми, на конференції відбудуться десятки офіційних паралельних заходів, а також тисячі двосторонніх і багатосторонніх зустрічей.

Серед основних тем конференції в цьому році заявлені: енергетична безпека, гендерна рівність, кліматичні зміни, перспективи світової торгівлі, дезінформація, Іран і ситуація на Близькому Сході, соціальні мережі, корпоративна відповідальність, Арктика. Також на конференції обговорять ситуацію з новим коронавірусом з Китаю.