Боротьба з олігархами: "Антиахметівський" закон за півроку став "подарунком" олігархам - Bihus.info

Журналісти з'ясували, як законопроект 5600, яким влада анонсувала боротьбу з олігархами, за півроку ходіння урядовими кабінетами, перетворився на "подарунок" для олігархів. І скільки олігархи заробляють на бізнесі, що висмоктує державні надра.

ДТЕК збільшив дохід у 5 разів. Метінвест Ахметова-Новинського за півроку отримав 2,7 млрд доларів чистого доходу. Гірничо-добувна компанія Жеваго збільшила прибутки у 2,72 рази. Приватбанк виплатить Нікопольському феросплавному заводу 22 млн грн. Апеляція залишила рішення чинним. Статки першої сотні за Forbes Україна зросли до 44,5 млрд дол. При цьому розмір держборгу перевищив показники кризового 2015 року і становив 125 млрд дол.

Законопроект 5600, який зі старту почали називати "антиахметівським" – більше податків для олігархів, більше відрахування для бюджету, встигли проголосувати у першому читанні. Однак до голосування за основу до нього внесли низку правок.

Як стверджував Зеленський на прес-конференції у травні, держава не дозволить заробляти по 200-300% на держнадрах. Однак якщо до Кабміну законопроект зайшов як антиахметівський, то вийшла з провладних кабінетів його ніжна і пухнаста версія. Що планував Мінфін - збільшення податку на видобуток залізняку, збільшення еконалогу, скасувати земельних пільг для гірничодобувного бізнесу олігархів, запровадити акциз на зелену енергетику.

Як прокоментував член парламентського податкового комітету Олексій Устенко, є ризик, що якщо ціни на руду знизяться, то й до бюджету буде відраховано менше коштів, ніж за тієї собівартості, яка зараз є.

У 2020 році компанії, які добувають залізну руду, сукупно заробили під 42 млрд грн, половину цих коштів заробив Рінат Ахметов, частково разом із депутатом Новинським, частково з колегою з олігархату Ігорем Коломойським. Цю монополістичну кампанію доповнює ще Ferrexpo Костянтина Жеваго. Його гірничо-збагачувальні комбінати забрали близько чверті цих коштів. Із цих коштів до бюджету країни бізнес-олігархи перерахували ренти 4 млрд грн.

Метінвест перерахував у 2020 році 22 млрд грн податків до бюджету, проте 14 млрд грн із бюджету йому компенсували як ПДВ. 2021 року компанія перерахувала до бюджету 16 млрд грн не просто так, а збільшивши свій прибуток у 5 разів, при цьому податків сплачено вдвічі більше. Чистий дохід 75 млрд грн, а до бюджету сплатили 16 млрд грн, у 4,5 рази менше.

Бізнес олігархів перераховує до бюджету гроші не від ціни на руду, а відсоток від собівартості, а вона стабільно дешева від 10 до 40 доларів. Таким чином, відрахування до бюджету становлять близько 3 доларів за тонну. Однак у світі оподатковується дохід чи відсоток від ринкової вартості руди. Також вищі податки на доходи.

Як пояснив експерт "Ліги антитрасту" Володимир Даценко, в окремих країнах існують податки на надприбутки компаній, що видобувають. Наприклад, в Австралії існує податок у розмірі 22,5%, це регулює спеціальний закон про користування надрами. Ставка на ренту становить 7,5% і в пікові моменти може сягати 15 доларів за тонну. Завдяки цьому до бюджету країни входить у 6 разів більше коштів гірничодобувних компаній, ніж в Україні.

Мінфін України планував перейти до загальносвітової практики, оподатковувати ринкову вартість руди, а не собівартість видобутку. За цією моделлю держбюджет міг отримати додатково 12 млрд грн. Однак після погодження з Кабміном ставки податків для олігархів упали втричі.

Переговори щодо оподаткування рудного бізнесу, за даними журналістів, із Банковою вів Вадим Новинський. Переговори проводились у кабінеті одного з керівників Офісу президента у присутності голови податкового комітету Данила Гетьманцева.

За півроку ціна на руду впала, а за цей час комітет довипилював із законопроекту 5600 все антиахметівське, що не вдалося Кабміну. У законопроекті виникла формула Ціндао мінус. Якщо за Роттердам+ ми доплачували Ахметову за доставку вугілля з Роттердама, якої насправді не існувало. То тут від суми, за якою нараховується рента, забиратимуть теоретичну суму доставки до порту Ціндао в Китаї – 15 доларів та ще по 10 доларів на внутрішні логістичні витрати. При цьому компенсація на транспортування в Ціндао зберігається навіть якщо руда доставлялася в сусідній регіон. За цією формулою за нинішніми цінами виходить менше 3 доларів, які олігархів бізнес платить зараз. Цю формулу про Ціндао мінус запропонував голова комітету Данило Гетьманцев.

Як пояснив сам голова комітету, це компроміс між тим, як хотіла держава, і як хотіли олігархи.

"Логіка в тому, що якщо ми оподатковуємо вартість чогось, ми не повинні оподатковувати витрати цього ж суб'єкта на доставку цього до Китаю. Ми не можемо оподатковувати витрати. Ми повинні оподатковувати дохід", - пояснив Гетьманцев журналістам.

Законопроект став вигідним не лише Рінату Ахметову, а й Ігореві Коломойському, оскільки правки торкнулися і марганцевої руди, у видобутку якої Коломойський є монополістом. На початку каденції цієї Верховної Ради вже була пропозиція запровадити адекватний світовий механізм оподаткування видобутку руди, проте група депутатів із "Слуги народу" заблокувала розгляд цієї пропозиції. Це була група Павлюка, контрольована другом президента Іллею Павлюком.

Топ-забруднювачами екології є компанії Ріната Ахметова, поряд бізнес Жеваго та Коломойського. Навіщо потрібен еконалог - примушувати бізнес очищатися, ставити фільтри чи просто компенсувати заподіяну екології шкоду. За рік із підприємств збирають 4 млрд грн еконалогу. При цьому в Іспанії еконалог становить 15 євро, у Франції – 45 євро, а в Норвегії – майже 60 євро. Існують також податки на тверді відходи рудних порід, у першій версії законопроекту його пропонували збільшити у 6 разів, із 49 копійок до 3 грн за тонну. Однак у результаті пропонують збільшити лише до 54 копійок.

Також не прижилася у законопроекті норма про відміну пільг на земельний податок для гірничо-збагачувальних комбінатів, яка була закріплена у першій версії законопроекту. Платять 25% повної вартості, скасувавши цю лобістську норму, можна було отримати до бюджету додатково 4-5 млрд грн. Мінфін у законопроекті це передбачив, але Кабмін залишив пільги для бізнесу.

Детальніше про наслідки атаки лобістів на «ресурсний» закон, читайте також у статті Володимира Даценка "Руда за безцінь: чи багато антиахметівського залишиться в законопроекті №5600?"