Богдан літав з Азаровим до РФ напередодні зупинки євроінтеграції України в 2013 році – "Схеми"

Андрій Богдан, який зараз обіймає посаду керівника Офісу президента, 19-20 листопада 2013 року літав на переговори до Санкт-Петербургу в складі урядової делегації на чолі з тодішнім прем'єром Миколою Азаровим, повідомляє "Радіо Свобода".

Після повернення з Росії Кабмін заявив про відмову від підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Це спровокувало масові протести, що переросли в драматичну Революції Гідності, йдеться в журналістському розслідуванні проекту "Схеми".

У Кабміні Азарова Богдан був радником прем'єр-міністра й урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики. Саме за це його люструвати в 2014 році.

Говорячи про візит Богдана до РФ з Азаровим, автори матеріалу посилаються на дані про перетин кордону з внутрішньої системи російської прикордонної служби, до яких вони отримали доступ. Ім'я Богдана також вказано в списку членів урядової делегації – копію цього документа журналістам надали в Кабміні у відповідь на інформаційний запит.

Крім майбутнього голови Офісу президента, з Азаровим до Санкт-Петербург улітали віце-прем'єр Юрій Бойко (зараз – співголова парламентської фракції проросійської "Опозиційної платформи – За життя"), посол України в РФ Володимир Єльченко (нині – постійний представник України в ООН), кілька міністрів і їхніх заступників. Згідно з інформацією з відкритих джерел, у ході візиту Азаров взяв участь у засіданні голів урядів держав СНД і зустрівся з російським прем'єром Дмитром Медведєвим.

21 листопада, після повернення з Санкт-Петербурга, Азаров заявив, що Україна не підписуватиме Угоду про асоціацію, і Кабмін припиняє процес підготовки до їїо укладення. Президент Віктор Янукович (засуджений у 2019 році за державну зраду) мав підписати Угоду про асоціацію вже 29 листопада у Вільнюсі. Саміт ЄС у столиці Литви він відвідав, але від підписання документа відмовився . Незважаючи на те, що на Майдані Незалежності в Києві українські громадяни вже протестували проти зміни зовнішньополітичного курсу держави.

Від коментування подій тих днів Богдан ухиляється. "Схеми" неодноразово намагалися з'ясувати у голови ОП його ставлення до скасування євроінтеграції Кабміном Азарова. Однак на запитання журналістів "Радіо Свобода" Богдан не відповідає. А на письмове прохання про інтерв'ю в ОП відповіли відмовою, пославшись на зайнятість керівника, йдеться в сюжеті.

Автори розслідування також повідомляють, що в розпал Євромайдану Азаров відзначив свого радника Богдана почесною грамотою Кабінету міністрів. Відповідне клопотання датоване 23 грудня 2013 року.

"Виходить, Андрій Богдан прийняв цю нагороду в той час, коли на Хрещатику вже стояли намети протестувальників. Він взяв цю нагороду вже після того, як "Беркут" побив студентів. І отримав її від прем'єр-міністра Азарова, уряд якого і зупинив євроінтеграцію. З яким він разом літав на переговори до Санкт-Петербургу", - констатували журналісти "Схем".

Вони також звернули увагу, що Богдан працював у Кабміні аж до втечі Януковича й Азарова з України, і був звільнений лише 5 березня 2014 року, коли уряд очолив Арсеній Яценюк.

Згідно з законом "Про очищення влади", Андрій Богдан не може протягом 10 років працювати на держслужбі з моменту набрання законом чинності (тобто до жовтня 2024 року). Він потрапляє під обмеження, тому що двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики в уряді Миколи Азарова. Однак 21 травня Володимир Зеленський підписав указ про призначення Андрія Богдана главою АП.

У Міністерстві юстиції нагадали, що посада глави АП прямо вказана в законі про очищення влади й запросили у Банкової інформацію про люстраційну перевірку Богдана та його заступників.

У відповідь президент України перейменував Адміністрацію президента на Офіс президента України, таким чином вивівши Богдана з-під дії закону про очищення влади.

Закон про очищення влади набув чинності 16 жовтня 2014 року, він забороняє високопосадовцям часів екс-президента Віктора Януковича, засудженого за держзраду, обіймати посади в органах державної влади протягом 5 або 10 років.