Bloomberg: Вторгнення Росії в Україну вже змінило світ

Через чотири роки після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, задіявши всю свою військову міць, варто запитати: як війна змінила її головних учасників? Це питання актуальне навіть попри те, що швидкого завершення конфлікту поки не видно. Про це пише колумніст Марк Чемпіон у статті для Bloomberg.

Для людини, яка відвідує Україну вже 35 років — і до війни, і під час неї, — різниця є разючою. Десятиліттями Україна була однією з найбільш розчаровуючих країн — талановитий народ, якому заважали й отруювали розвиток обсяги корупції настільки руйнівні, що держава не могла рухатися вперед. Російська агресія створила націю — навіть тоді, коли намагалася її знищити.

Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України — The Telegraph

Йдеться не лише про останні чотири роки інтенсивної війни, а й про всі 12 років наступу Владіміра Путіна на країну. Все почалося з анексії Криму та розпалювання і озброєння сепаратистського повстання на сході. Якби Путін пішов на повномасштабне вторгнення ще у 2014 році, немає сумнівів, що він би досяг успіху. Формальна українська армія тоді була настільки ослаблена, що могла виставити лише 6 000 боєздатних військових. Оборону країни довелося організовувати добровольцям; їхню зброю та форму фінансували через краудфандинг або оплачували олігархи.

Через дванадцять років Україна перетворилася на націю добровольців, загартовану подвійною жорстокістю — власних безпорадних лідерів і дедалі більш реваншистської Росії Путіна. Вона й досі крихка і продовжує страждати від корупції. Завершення війни принесе нові розломи — наприклад, між тими, хто воював, і тими, хто ні; між тими, хто повернеться, і тими, хто не повернеться. Проте сам факт її виживання — надзвичайний, із тих міфів, на яких будуються нації.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Це брехня, ми молодці»: Зеленський відкинув звинувачення в надмірній корупції та похвалив себе за боротьбу з нею — BBC

Російський бік цієї трагедії виглядає менш надихаюче. Війна стала катастрофою, якої боялися навіть багато хто в Кремлі — у тому числі за власних військових. Але справа не лише в тому, що тижневий «парад перемоги», на який розраховував Путін, перетворився на виснажливий конфлікт. Проблема глибша: війна змінила саму природу і майбутнє держави. Путін повернув країну до минулого, яке багато росіян — і світ за межами Росії — сподівалися залишити позаду.

Росія, яку я також відвідував протягом 35 років і де певний час жив, колись викликала більше симпатії, ніж Україна. Але це було тоді, коли будь-яке майбутнє здавалося можливим — чи то повернення до комунізму, чи сирий протофашистський націоналізм, чи щось значно більш благополучне й процвітаюче. Тепер вибір зроблено.

Економічно Росія відновиться після зняття санкцій і воєнних викривлень. Проте їй буде складно вирватися з воєнної економіки, власної пропаганди і теперішньої глибокої залежності від Китаю. У школах дітей знову навчають токсичної суміші російської «жертовності» та «історичної величі». Демобілізація мільйонів травмованих солдатів буде небезпечнішою, ніж просто продовжувати їм платити. Згортання виробництва озброєнь для переходу до споживчої економіки буде ще складнішим, ніж до війни.

Москва надто довго змінювалася, але її трансформація нарешті розбудила Європу від ілюзії, що історія та геополітична конкуренція колись зупиняються. Війна оголила військову та політичну слабкість Європи, зробивши її неприйнятно залежною від США у питаннях стримування.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Трамп і Путін ставлять на те, що Європа відвернеться від України — The Hill

Водночас реакція Європи стала однією з приємніших несподіванок війни. Хто б міг подумати 24 лютого 2022 року, що Німеччина — залежна від російського газу й висміяна за те, що пропонувала Україні лише шоломи для захисту від танків і бойової авіації — стане найбільшим постачальником зброї Києву? Або що ЄС — складне об’єднання 27 держав — зможе зберігати єдність у санкціях і фінансуванні підтримки України протягом чотирьох років? Я — ні.

Угорщина на чолі з прем’єром Віктором Орбаном від самого початку була подразником у цій несподіваній єдності, погрожуючи використати право вето для отримання фінансових поступок і енергетичних винятків. Тепер, відстаючи в опитуваннях перед виборами 12 квітня, Орбан відмовився підтримати як новий пакет санкцій проти Росії, так і кредитну програму ЄС для України на 90 мільярдів євро, стверджуючи, що Київ спершу має відремонтувати пошкоджений Росією нафтопровід.

Саме тут підтримка союзників може дати тріщину — адже це відбувається в момент, коли Європі доводиться брати на себе майже весь фінансовий тягар оборони України. Проте я б не ставив на це. Можливо, Орбан проводить останні два місяці при владі.

Трамп не може бути настільки наївним — The Telegraph

Найбільше змінився підхід США до російського вторгнення — але це пов’язано не стільки з самою війною, скільки з поверненням Трампа до Білого дому. За його президентства США припинили фінансування оборони України, вважаючи це частиною «перебалансування» зовнішньої політики відповідно до національних інтересів. У процесі Трамп перетворив війну на бізнес-проєкт, змушуючи Європу платити за американську зброю, призначену для України. Його мирні переговори супроводжуються паралельними двосторонніми комерційними перемовинами з Росією.

Ставки занадто високі, щоб погоджуватися на поспішну і недолугу мирну угоду — навіть тепер, після чотирьох років кровопролиття.