Біжи Вова, біжи: про що говорив Зеленський перші кілька годин прес-марафону

Президентське мовчання, яке тривало маже дев'ять місяців, адже Володимир Зеленський не давав відкритих пресконференцій ані до обрання пост, ані тим більше після нього, нарешті закінчилось. Глава держави, який почав свій прес марафон із ранкової пробіжки, словесно "біжить" уже вісім годин. В певний момент здавалось, що в Зеленського ось-ось здадуть нерви, він почав сперечатись із журналістами, вимагати відповіді на власні питання, замість того, щоб відповідати, однак після четвертої години "словесної пробіжки" головнокомандувач підутомився і убавив емоційності у спілкуванні з журналістами. Правда то передав "привіт убитим в Бабиному Яру", то дорікнув журналістці, що вона "30 років живе у країні кумівства", але поруч завжди була вірний пресстраж, готова вказати наполегливим представникам медіа де вихід. Про що ж питала перша сотня-півтори журналістів у президента Зеленського, поки він не встиг охрипнути і втратити голос.

Першим ділом ще жвавий і натхненний президент (наче в перший день інавгурації) пояснив, що не хотів банального офіційного спілкування із пресою, тому вибрав спілкуватись із групами по 10 людей. Розповів, що взагалі збирався прийти в спортивному костюмі після пробіжки, але згодом передумав.

Перші питання стосувались "формули Штайнмайєра" та нормандського формату. Зеленський заявив, що ну дуже хоче взяти участь в зустрічі нормандського формату, а також віч-на-віч поспілкуватись із президентом РФ Владіміром Путіним, але йому "кажуть, що це не можливо". У стилі четвертого президента звинуватив у всіх фронтових бідах папірєдніків.

Спитали президента і про введення миротворців на окуповану територію – він пообіцяв подумати, "уточнити інші варіанти", але не відходити від офіційної стратегії держави. Також додав, що закон про амністію не його рук справа, адже документ приймали ще за попереднього президента і він "десь в тумбочці", але перш ніж підписувати, його обговорять з громадськістю (можливо)

Володимир Зеленський запевняє, що не задоволений "мінським процесом", хотів би змінити його основні пункти, але це можливо лише в рамках "норманського формату", який висить на волосині.

Окрім Донбасу говорили і про Крим. Особливо на тему "здадуть/не здадуть". Президент заявив, що навіть не отримував такої пропозиції, але й визнав, що з Путіним про Крим не говорив взагалі: "По телефону - з приводу повернення полонених, які на території Росії, в Мінському форматі - з приводу Донбасу, і про Крим там мова не йде, і в "нормандському форматі". В тому числі і про відновлення подачі води через Кримський канал, чого так просили кримські посіпаки Кремля.

Ниточка запитань про відносини Зеленського та Трампа, наслідки скандалу навколо американського президента для України, виринала під час кожної ротації журналістів, особливо якщо в групі був представник іноземної преси. Президент запевняв, що в цьому нема нічого страшного, а він просто намагався "заманити президента Трампа в Україну".

Правда в певний момент Зеленському довелось виправдатись, що ж означали слова "100% моя людина" про нового генпрокурора Руслана Рябошапку, який у липні ще таким не був.

Тим не менше необережність з телефонними інтригами, схоже, стала уроком-застереженням для Зеленського – він заявив, що не готовий в жодному разі публікувати стенограму спілкування із будь-яким іноземним лідером. Насамперед із Путіном. Та "порадив" журналістам не фантазувати на тему змісту. Та й взагалі український президент вважає, що Україні необхідно самій розслідувати втручання у вибори президента США в 2016 році, якщо воно було.

Та й з власною партією президент не хоче жартувати. Каже, що якщо "слуги народу" будуть неефективні, розжене їх буквально через рік: "Я не хочу ламати цю партію. Вони знають моє ставлення. Якщо вони самі почнуть їсти одне одного, я через рік їх розпущу". При цьому Зеленський уже поскаржився на зовнішній тиск на окремих депутатів.

Не обійшли стороною і питання Приватбанку, який колись належав партнеру і близькому знайомому президента олігарху Ігорю Коломойському. Зеленський запевнив, що "завжди відстоюватиме у цьому питанні інтереси держави Україна", однак уже в іншому сеті розмови сказав, що категорично не погоджувався з Олександром Данилюком в цьому аспекті (який завжди був проти повернення банку Коломойському). А от послухати думку Коломойського він не проти: "Я вважаю, що варто з ним говорити з цього питання. Я вважаю, що потрібно було взяти незалежних міжнародних експертів, які повинні були" натиснути "і вирішити це питання".

Але в певний момент у президента здали нерви і на незручне питання про нові податки для ФОП він почав нападати на журналіста "НВ", чи він бува сам не ФОП, і звідки його видання бере гроші. Вийшло м'яко кажучи негарно, але, схоже, нам доведеться звикати. Ну бо некоректну поведінку своєї прессекретарки Юлії Мендель щодо журналістів шеф пояснив "емоційним виснаженням". Мовляв журналіст "Радіо свобода" Сергій Андрушко спровокував "дівчинку" своїми "нападами та стрибками". l

Але в цілому Зеленський визнав, що діяльність журналістів його дратує, бо "тільки я зберусь когось призначити, як відразу виливається потік інформаційного негативу". Журналісти пробували пояснити, що така у них робота, але тут же ж на питання, хто замінить Кличка в КМДА президент відповів: "А це моя особиста справа" (ну так, яке там до цього діло кільком мільйонам жителів столиці). Правда на питання в лоб, чи є в списку претендентів ексгендиректор плюсів Ткаченко, заявив, що "окрім нього більше нікого не бачить".

Не обійшлось і без питання про ринок землі, адже команда Зе лобіює це питання попри супротив суспільства (до якого обіцяли дослухатись). "Якийсь час ми повинні продавати землю тільки українцям. Тільки", - пробував заспокоїти українців президент, поки на допомогу не прийшла Юлія Мендель та попросила перейти до іншої теми, бо "ви не поважаєте колег".

Ставили журналісти і шкурні питання, як от журналіст телеканалу "112 Україна", який переймався долею свого мовника. Чіткої відповіді журналіст не отримав, а от нагадування про власника не обійшло стороною. "Ваш власник – Медведчук? Ну як – ні? Козак, Медведчук – одна історія... Пан Медведчук, який має непроукраїнську позицію…", - відбився від питання Зеленський.

Цікаво, що при кожній найменшій нагоді президент Зеленський намагався згадати про вересневе звільнення українців, яких незаконно арештували в Росії (чимось нагадало навіть так званий томос-тур експрезидента Порошенка), та охочіше спілкувався із іноземними журналістами (їх тролити не вистарчало і словникового запасу і, сподіваємось, сорому). При цьому майже за вісім годин марафону поставити свої запитання президенту встигли ще далеко не всі журналісти, тому Зеленському сьогодні ще бігти і бігти.