Головним рушієм реформ в Україні 60% громадян вважають президента, ще 37% називають основним рушієм уряд, йдеться у результатах спільного дослідження Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова. Думки про те, що найбільше сприяє впровадженню реформ політична партія "Слуга народу", притримуються 30% громадян. Населення України основним чинником визначають 27% респондентів, а волонтерів та громадські організації – 24% опитаних.
Водночас 51% українців вважає, що олігархи чинять найбільший опір впровадженню реформ. Ще 43% громадян дотримуються думки, що найбільше опираються бюрократи та чиновники.
У порівнянні з минулим роком переконання українців щодо головних рушіїв реформ істотно змінилися, зокрема сподівання на президента зросли з 24% до 60%, а на більшість у Верховній Раді – з 10% до 30%. Водночас значно менше українців стали визначати основними рушіями країни Заходу (з 25% до 12%) та МВФ і Світового банку (з 24% до 12%).
Найкращий баланс в оцінці громадянами ролі у проведенні реформ (тобто переважання в оцінках ролі рушія) виявився у президента (+52%), населення (+23%), громадських організацій, волонтерів (+21%), уряду (+20%), більшості у Верховній Раді (+18%). А найгірший баланс у визначенні "рушії-гальма" в олігархів (–48%) та чиновників (–42%).
Окрім того, зросла готовність українців терпіти певні матеріальні складнощі заради успіху реформ (з 32% у 2018 році до 49% у кінці 2019 року). Однак, лише 14% готові терпіти труднощі стільки, скільки буде треба. У 2018 році таких громадян було менше 9%. Готові терпіти не більше року 35% опитаних, у 2018 році таких було – 24%.
Водночас не готові терпіти труднощі, бо не вірять у реформи 25% (30% у 2018 році), ще 21% респондентів зазначили, що не готові терпіти, адже їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне (у 2018 році понад 32%).
Серед органів влади позитивно оцінюють діяльність щодо реалізації необхідних реформ лише президента (60% – позитивні оцінки, 25% – негативні). Діяльність уряду 45% оцінює негативно, а 36% – позитивно. Діяльність Верховної Ради більшість українців оцінює негативно (50% негативних оцінок і 31% – позитивних).
Найважливішою для України реформою майже 59% громадян вважають антикорупційну, минулого року таких українців було 58%. На друге місце за важливістю українці віднесли реформу сфери охорони здоров'я (54%, минулого року – 47%). За важливість пенсійної реформи та реформи системи соцзахисту висловилося 46% опитаних, минулого року таких українців було 44%. За реформу органів правопорядку висловилися 37%, минулого року – 32%. Ще 28% українців найважливішою назвали люстрацію чиновників, у минулого році таких було 29%. Важливість реформа армії, зміцнення обороноздатності підтримали 23%, минулого року – 22%.
Зі всіх перелічених реформ відносно успішними визнали лише антикорупційну реформу (10%), децентралізації (10%), реформу охорони здоров'я (9%), реформування армії (9%) та земельну реформу (8%). Жодної успішної реформи не назвали 51% опитаних, торік таких українців був 41%.
Водночас тим, як уряд інформує суспільство про свою роботу та реформи задоволені 19% громадян, у минулому році таких було 11%. Ще 27% опитаних не довіряють інформації, яку надає уряд, у 2018 році недовіру висловлювали 47% українців. У свою чергу 28% опитаних зазначили, що інформації про діяльність уряду недостатньо (30% у 2018 році), а 29% українців переконані, що інформації багато, але вона незрозуміла звичайній людині (25% у 2018 році).
Загальнонаціональне дослідження проводили у період з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком анексованого Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.